Самостійна робота Інтелект України

Історія - наука про людину та її минуле: про дії та ухвалені рішення.

Послідовність взаємопов'язаних історичних подій і явищ називають історичним процесом.

Здатність міркувати про життя людей у часі називаються історичним мисленням.

Історичне дослідження - будь-який носій інформації про життя в минулому (документ, світлина, кінофільм тощо).

Групування подій у часі за певною ознакою називають історичною періодизацією.

Найпоширенішою періодизацією історії людства є поділ на культурно-історичні епохи: первісність, античність, середньовіччя та модерний час (нова й новітня історія та сучасність).

Спосіб життя людей не залежить від природних умов, у яких вони мешкають.

Історики здобувають інформацію про минуле з матеріальних, словесних і зображувальних джерел.

Архіви та музеї зберігають, реставрують, вивчають, але не експонують артефакти.

Історична пам'ять - знання та уявлення суспільства про спільне історичне минуле, що слугують його вирізненню з-поміж інших і передаються від покоління до покоління.

Мета історика - дослідити та описати минуле так, щоб виокремити досвід, важливий для сучасників.

Уроки історії - завдання на майбутнє, сформульовані завдяки осмисленню минулого.