Самостійна робота №1. Складне речення.

Кленовий листочок покружляв у повітрі й упав у калюжу.

За селом починався гай, і вузенька стежка вела через нього.

У лісі сльозяться крихітні струмки, перестрибують через камінці, залишають на траві прозорі сльозинки.

З року в рік Київ прикрашається новими будинками, парками, проспектами.

Миттєво між хмарами з’явилося яскраве сонце, і сніг заграв різними кольорами.

Україна — країна, де люди найбільше люблять волю. 

Я дуже люблю, як співає моя бабуся.

Україна — це тихі води і ясні зорі, зелені сади, білі хати, лани золотої пшениці.

Люблять жінки свою начальницю за справедливість, за слово тверде, за почуття гумору й за веселу вдачу, за надійну дружбу.

І наша юність буде хай такою щоб їй ніхто не заздрити не міг.

Аж ось труснуло сніжком і побіліла земля нагадала аркуш паперу

Головний механік зауважив що майстер буде незадоволений якістю роботи.

Як тільки зайшов будень, небо спохмурніло, потяглися повільні сірі хмари.

Дніпро-Славута постарів, та зеленіють його схили, вкриваються щороку буйними травами, квітами, шумлять густим листямдерев.

Минула тривожна беззоряна ніч, і там, де попелисті сніги єдналися з небом, почав відділятися світанок.

Вже на річках дитячий галас вщух, холонуть дні, і все навкруг холоне.

Зашепотіли збуджені листочки заметушилась у траві комашня.

Полохливий заєць пригинає вуха витріщає очі і поринає весь у море лісових звуків.

Ніч наступає і по небу розсіває зорі.

Навесні солов’ї повертаються на батьківщину коли дерева і кущі одягають своє зелене вбрання.

Ген над срібною рікою коливається туман і яскравою росою оксамитний грає лан.

Затремтіли дерева стрепенулись розгорнули листочки.

Гроза минула і пахучі квіти зарясніли ще дужче.