Самоперевірка_ Кома і крапка з комою в складному реченні

Отут серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі (Є. Гуцало).

Отут серед цвіту здається, що, якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі.

Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі й природі.

Отут, серед цвіту, здається, що якби людина навчилася мудрості в дерев, то не була б ворогом самій собі, й природі.

Коли зграя залетить далеко, та в тумані стане тихо я зупиняюся й наслухаю, що робиться попереду (Гр. Тютюнник).

Коли зграя залетить далеко, та в тумані стане тихо, я зупиняюся й наслухаю, що робиться попереду (Гр. Тютюнник).

Коли зграя залетить далеко та в тумані стане тихо, я зупиняюся, й наслухаю, що робиться попереду (Гр. Тютюнник).

Коли зграя залетить далеко та в тумані стане тихо, я зупиняюся й наслухаю, що робиться попереду (Гр. Тютюнник).

Чи може щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано? (П.Скунць).

Чи, може, щось наплутано віками і атом вручено нам безрозсудно рано? (П.Скунць).

Чи, може, щось наплутано віками, і атом вручено нам безрозсудно рано? (П.Скунць).

Чи, може щось наплутано віками, і атом вручено нам безрозсудно рано? (П.Скунць).

Будинок, у якому немає книжок подібний до тіла позбавленого душі (Цицерон).

Будинок, у якому немає книжок, подібний до тіла, позбавленого душі (Цицерон).

Будинок, у якому немає книжок подібний до тіла, позбавленого душі (Цицерон).

Будинок у якому немає книжок подібний до тіла, позбавленого душі (Цицерон).

В’язниця - не для поетів, поетам належить проходити крізь стіни (О. Забужко).

В’язниця не - для поетів, поетам належить - проходити крізь стіни (О. Забужко).

В’язниця не для поетів, поетам належить - проходити крізь стіни (О. Забужко).

В’язниця - не для поетів; поетам належить проходити крізь стіни (О. Забужко).

В книгах бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі (Нестор Літописець).

В книгах — бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі; вони — узда для тіла й душі (Нестор Літописець).

В книгах — бездонна глибина; ми ними втішаємося в печалі, вони — узда для тіла й душі (Нестор Літописець).

В книгах бездонна глибина, ми ними втішаємося в печалі, вони узда для тіла й душі (Нестор Літописець).

Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених схвильованих облич, і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський).

Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський).

Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич, і крізь вікно в хату влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський).

Коли ж одчинили вікно, світло впало на ціле море напружених, схвильованих облич, і крізь вікно, в хату, влетіла стоока тривога (М. Коцюбинський).