Розвиток мовлення. Поняття про текст як продукт мовленнєвої діяльності. Текстоутворювальні категорії. Закономірності побудови тексту.

Тема тексту – це...

Ідея тексту – це...

Мікротема – це...

Визначте стиль тексту Величава і мудра наша мати-трудівниця. До всякого діла здатна, до всякої роботи охоча. Скільки насіяла, скільки зростила — до скону рукам її пам’ятати. З усіх доріг, звідусюди, через роки і відстані бачу матінку, матусю, неньку. Бачу її завжди в роботі. «Куди не йду, то все роботу доганяю», — повторювала посивіла моя матуся, перегортаючи свої роки, наче книгу життя. Такою уявляється вона: то в городчику, то в саду, то із сапкою, то з відром, то на подвір’ї, то коло городини — і вічно у клопотах, у праці, у жаданні завершити щось почате, задумане та омріяне. А воно ж у кожного з нас і замислюється, і плекається в душі, у серці. І треба неодмінно завершити, аби на завтра бути спокійною, що воно зроблене, що коли вже посіяне, то обов’язково проросте. Такою найперше бачу нашу матір-українку. Величаву, невтомну і всюди сущу. Перемиту дощами, у цвіті скупану. Молюся до неї, бо також найперше бачу її над колискою. Над продовженням роду свого. Без колискової нема дитинства. Без дитинства немає народу, його майбутнього. Усе це — мати і материнство. Тож навчимося слухати материну пісню. (За М. Вінграновським)

Слова, найбільш значимі у змісті тексту (абзацу), називаються…

Виберіть 2 варіанти, у яких є текст:

Якими видами зв'язку можуть поєднуватися речення в тексті?

Який вид зв'язку наявний у даному тексті?

…Горобина і ялина стояли поруч. Зовсім близенько одна до одної. І тому вони часто перешіптувались між собою. На ялинці росли хвоїнки і шишки, а на горобині — листя і грона жовтогарячих плодів. Ялинка дивилась на свою подругу. Горобині було незручно, і вона почервоніла. Кожен плід її спалахнув жаром. Ялинка замилувалась нею. Яка-то гарна горобина!

Кожне наступне речення доповнює попереднє при...

До тексту якого типу мовлення підходить заголовок "Як будували хати в наших краях"?

Визначити тип мовлення поданого тексту.

"Багато бачив я гарних людей, але такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика й великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності й несвободи. Весь у полоні сумного, і весь в той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів. Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло бліде, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Такт любив і шанобливість" (О.Довженко).