Розквіт Київської Русі

А Святослава Ігоревича

Б Володимира Святославича

В Ярослава Володимировича

Г Володимира Всеволодовича.

А об’єднання Олегом Південної та Північної Русі під владою Рюриковичів

Б здійснення Святославом військового походу проти Хозарського каганату

В запровадження Володимиром Великим християнства як державної релігії.

Г укладення Ярославом Мудрим першого писаного збірника руських законів.

А перемозі над печенігами в битві під Києвом

Б створенню збірника законів «Руська правда».

В заснуванню Києво-Печерського монастиря

Г успадкуванню земель князя Мстислава Володимировича.

«Хозари вийшли супроти нього з каганом, князем своїм. І зступилися війська битися, і сталася битва межи ними, і одолів він хозар і город їхній столицю Ітіль, і город Білу Вежу взяв...»

І поставив він кумири на пагорбі, поза двором теремним: Перуна дерев’яного, — а голова його була срібна, а вус — золотий, — і Хорса, і Дажбога, і Стрибога, і Сімаргла...»

Зібрав він воїнів і прийшов до Києва, і вчинив мир із братом своїм Мстиславом. І розділили вони по Дніпру Руську землю: собі узяв сю сторону, а Мстислав — ту. І перестала усобиця в землі Руській...»

«І повелів він поскидати кумирів — тих порубати, а других вогню оддати. Перуна ж повелів він прив’язати коневі до хвоста і волочити з Гори по Боричевому узвозу на ручай...»

Виступив тоді він із города, приготував до бою дружину. Зійшлися вони на місці, де ото нині свята Софія стоїть, митрополія руська. І сталася січа люта, і ледве одолів він печенігів під вечір...»

«Коли ж побачив, що церкву завершено, він помолився богу, говорячи: «Осе даю церкві сій, святій Богородиці, од маєтності своєї десяту частину. Якщо се одмінить хто, — хай буде проклят...»

Осе я одходжу зі світу сього. А ви… майте межи собою любов, бо ви є брати… Тепер же поручаю я, — замість себе, — стіл свій, Київ, найстаршому синові Ізяславу. Слухайтесь його, як ото слухались ви мене, нехай він вам буде замість мене. А Святославу даю я Чернігів, а Всеволоду — Переяславль, а Ігорю — Володимир, а В’ячеславу — Смоленськ…»

1Зосередження уваги та сил держави переважно на зовнішній політиці

2Вихід держави на міжнародну арену та початок її дипломатичної діяльності.

3Перенесення уваги влади із проблеми завоювання земель на їх освоєння та утримання.

4Неконсолідованість влади, постійний місцевий племінний сепаратизм.

5Запровадження та поширення державної консолідуючої релігії.

6Поява писаного кодифікованого права.

7 визнання формальної зверхності князя племниими союзами

А Олега та Ігоря

Б Святослава

В Володимира Мономаха та Мстислава Великого.

Г Володимира Великого та Ярослава Мудрого.

1 укладення династичного союзу Русі з Візантією

2 укладення першого договору Русі з Візантією

3 припинення функціонування шляху «з варягів у греки»

4 поява кам’яної церковної архітектури

5 оформлення візантійського протекторату над Руссю

6 припинення здійснення київськими князями полюддя

7 запровадження християнства як державної релігії

1 визначено стольні міста для княжіння.

2 започатковано традиції «шлюбної дипломатії».

3 передано владу над Києвом старшому сину Ізяславу

4 запроваджено принцип отчини в успадкуванні влади.

5 встановлено принцип сеньорату в престолонаслідуванні.

6 заборонено набирати на військову службу найманців-варягів.

7 утверджено владу великого князя київського в племінних князівствах.

А розширювали кордони Русі

Б поширювали християнство

.В укладали збірники писемних законів

Г здійснювали «шлюбну дипломатію».