Роздробленість Русі-України (середина ХІІ - перша половина ХІІІ ст.). Київське, Чернігівське та Переяславське князівства

З середини ХІІ ст.      розпалася на ряд князівств. Спочатку їх було близько десяти, але з часом їх кількість зростала.

Тісно пов'язаними залишалися між собою Київське, Чернігівське, Турово-Пінське, Переяславське, Галицьке та Волинське князівства.            входило до складу Угорщини, на території Причорномор'я і           жили половці.

У кожному князівстві правив                , якому допомагали бояри і            . Князь очолював військо, видавав закони, чинив суд, збирав податки.

Свою владу удільні князі намагались передавати у       

Збройна боротьба за великокнязівський престол призводила до ослаблення       , деякі князі хотіли позбавити його статусу політичного і духовного центру Русі. Так вчинив у      році Андрій Боголюбський, війська якого декілька днів грабували і руйнували місто.

                    земля була найбільшим удільним князівством. Місцеві князі часто вступали в союзи з половцями для боротьби з іншими князями, а інколи і самі з ними воювали. Наприклад, Ігор Святославич у      році здійснив похід проти половців, але зазнав поразки від них на річці      

Історія походу новгород-сіверського князя Ігоря Святославича проти половців описана у поемі                         

              князівство - прикордонне князівство, межувало зі степом і було під постійною загрозою вторгнення кочовиків. Тому місцеві князі багато уваги приділяли створенню фортець та укріплень.

З переяславськими землями пов'язана перша згадка назви           , яка датується в літописі       роком.