Розділи: Актор і глядач театру епохи романтизму.Європейський театр: від Есхіла до Шевченка (підсумки).

це персонаж, який уособлює моральні та етичні ідеали, демонструє доброчесність, щирість, любов до природи та людей.

це персонаж, який уособлює моральні та етичні ідеали, демонструє нещирість, ненависть до природи та людей.

це персонаж, який уособлює моральні та етичні ідеали, демонструє пасивність до всього

Пасивним і підкореним суспільству

Непокірним, сильним, унікальним, що бореться за свободу

Комічним і поверхневим

Другорядним і без внутрішнього конфлікту

Стриманість і чітке дотримання канонів

Бурхлива емоційність і глибокий психологізм

Відмова від емоцій на користь логіки

Спрощене зображення характерів

Аналіз логіки сюжету

Спостереження без емоцій

Співпереживання героям вистави

Оцінювання декорацій

Лише актор

Тільки режисер

Художник, композитор і декоратор

Тільки глядач

Від закритих приміщень до відкритих сцен

Від випадкових місць до повної відмови від сцени

Від вистав просто неба до спеціально обладнаних театральних будівель

Без змін упродовж усіх епох

Повна імпровізація без правил

Акцент на внутрішніх переживаннях без зовнішнього вираження

Чітка декламація та фіксовані жести, міміка й інтонації

Використання лише масок без емоцій

Стриманість і раціональність

Емоційність, динамічність дії та розкриття складного характеру

Відмова від почуттів

Орієнтація тільки на текст без гри

Події відбуваються в різний час і в різних місцях із кількома сюжетними лініями

Події розгортаються протягом короткого часу, в одному місці та навколо однієї основної дії

Вистава не має чіткої структури

Актори імпровізують без сюжету

«Високі» жанри були орієнтовані на демократичного глядача, а «низькі» — на аристократію

Високі» жанри призначалися для аристократичного глядача, а «низькі» — для широких народних мас

Обидва жанри були лише для акторів

Глядач не мав значення для жанру

У класицизмі — активне співпереживання, у романтизмі — байдужість

У класицизмі — відчуженість глядача, у романтизмі — емоційне співпереживання

В обох епохах глядач був однаково пасивним

У романтизмі глядач не впливав на театр

Жінки могли лише писати п’єси

Жінкам дозволялося лише відвідувати театр

Жінкам заборонялося грати на сцені та інколи навіть бути глядачами

Жінки виконували тільки головні ролі

Залишалися лише актори

Зникла професія драматурга

Додавалися нові професії, такі як режисер, художник, композитор

Театр перестав потребувати спеціалістів