Розділові знаки в складному реченні

А Старенька жінка вносила соломки і, вся залита сяйвом золотим, чогось палила у печі іконки, поцілувавши кожну перед тим.

Б Дорога зіп’ялась на невисокий перевал і круто збігла вниз по вапнистому білому схилу.

В То наближаючись, то віддаляючись, але не стихаючи зовсім, гуркотіло і гуркотіло два трактори в полі.

Г Холодні зірки мерехтіли в темному небі, і нескінченний Чумацький Шлях простягся у вічність.

Д Народилося літо з дощів і холодних снігів, наполохано сіло в садочку під вишнею

А Удосвіта знов загули на морозі сосни і закричали півні на горищах.

Б Тут кажуть уночі горять вогні болотні чи світяться корчі зотлілі до трухи.

В Зрідка тут пробіжить заєць або спиниться на кручі вовк.

Г В одну мить розсунувся простір і стали ближчими зорі.

Д На сизих луках скошено траву і літо буйне в береги ввійшло.

А Хай наше слово не вмирає і наша правда хай живе!

Б І журиться вікнами наша хатина і шепче задумливий сад.

В Лиш храм збудуй а люди в нього прийдуть,

Г Танула сиза мла й у первісній величі сходило сонце.

Д Гроза пройшла і грім ударив десь збоку.

А Тепло було й вишні цвіли рясно.

Б Заснули доли і полонина в тиші спить.

В Ураз труснуло всю світобудову і тиша впала на свічадо плес.

Г Ясно ще осіннє сонце сяє та холодом осіннім вже в повітрі потягає.

Д Чи то мій сон чи просто чорна магія чола.

А Впаде мороз на яблуневий цвіт залишимося без врожаю.

Б Натужно шуміли ялиці потріскували на морозі стовбури.

В І диво дивне сталося із ним совість заговорила.

Г Сумно місяць поглядає в нього братика немає.

Д Прийде осінь у засіках буде хліб золотий.

А Дощ упав на жито будем краще жити.

Б І причувається десь пісня за горою лине.

В Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

Г Поступово багрянці лісу згасають сідає сонце.

Д Самотність як обірвана струна вона ніколи не буває в парі.

А подуває легкий вітерець.

Б у небі жодної хмаринки.

В море виграє хвилями.

Г вечір доволі холодний.

Д сади буяють ароматами.

А Закрався вечір одшуміла праця.

Б Дощ упав на трави оживуть отави.

В Я знову вгадую приїдеш ти чи ні?

Г Світило сонце парувала земля.

Д Зрубав дерево посади два.

А стало чути навіть політ бджоли.

Б навіть дерева стоять безшелесно.

В пролунав дзвоник на урок.

Г усе навколо принишкло.

Д навколо запанувала дзвінка тиша.

А Щасливий, хто сни має милі.

Б Скільки голів, стільки й умів.

В Виспівує та щебече, поки місяць зійде.

Г Немає такого дерева, щоб на нього птиці не сідали.

Д Нещасна нація, котра не вміє цінувати свої таланти.

А В небосхил задивившись далекий, де задумливо зорі горять, дві високі гілчасті смереки край заснулого саду стоять.

Б Угорі озвалися журавлі, що взяли літо на крила і летіли з ними в далекий вирій.

В Коли місяць запріг небо, засіяне зорями, й сошником своїм землю орав, наша сотня стояла дозорами біля чорної смуги Дніпра.

Г Хто не має крил, той не злетить у піднебесся.

Д Який же хлібороб щасливий коли із печі на світанку, мов сонце випечене з млива, ми хліба беремо буханку.

А друга частина безсполучникового речення пояснює, розкриває зміст першої (можна вставити а саме);

Б друга частина безсполучникового речення доповнює першу (можна вставитити що);

В друга частина безсполучникового речення виражає причину того, що говориться в першій (можна вставити бо);

Г у першій частині безсполучникового речення пропущено i побачив, i почув, i відчув.