Розділові знаки в складному безсполучниковому реченні

...підніматися вгору, кружляти.

...сонце заховалося за хмарами.

...зненацька подув сильний вітер.

...люди поховались у своїх домівках

Місяць на небі зіроньки сяють тихо по морю човен пливе.

Запип правду хоч золотом вона все одно випливе доверху.

Афоризм має перевагу над романом його завжди дочитують.

Навкруги тиша скрізь ясно з поля вітерець віє з гаїв холодом дише

Мені здається твої очі в мою душу світять з вишини.

Забудеш рідний край тобі твій корінь всохне

Хмари пливли низько над землею можна було сподіватися дощу.

Мені відкрилась істина печальна життя зникає, як ріка Почайна.

І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.

Гляне холодною водою обіллє.

Тихо в полі гай темніє наступає літній вечір.

Поглянь у себе море там вирує, міниться і грає.

Махнула осінь в ліси вони зацвіли пурпуровими, сірими та жовтими фарбами.

І пригадалося йому дитинство над водами хиляться лози, лелека пливе в висоті.

Вдарив революцьонер захитався світ!

Любов і надія не в зорях, не в морі між людьми поради питати!

подуває легенький вітерець

у небі жодної хмаринки

море виграє хвилями

вечір доволі холодний

пахнуть білі гречки

прийшов травень

значить справжня весна

вишні ж уже відцвіли

Дощ упав на жито будем краще жити

І причувається десь пісня за горою лине

Волосся вигоріло ходив без шапки довго

Поступово багрянці лісузгасають сідає сонце

стало чути навіть політ бджіл

навіть дерева стоять безшелесно

пролунав дзвоник на урок

усе навколо принишкло

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани

Торгуй правдою більше бариша буде

Угорі почало виднішати місяць зійшов

Як зараз бачу горить мій степ