Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

який по-новому оцінює давно відомі історичні факти.

потім ставлю йому питання, аналізую почуте.

саме так можна «побачити» його інтелектуальний рівень.

потенційного натхненника моїх креативних рішень.

і саме це допомагає мені більше дізнатися про нього.

безцінне «зерно істини», пізнане автором.

а не їхня складна мова чи прозова форма.

саме вона становила сенс життя мудреця.

і ми прагнемо осягнути її глибинну суть.

прихована в алегоричних образах.

Ніч прозора безшумна тепла ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.

Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

Тихо дзвонить хвоя смерек тихо шепчуть ліси холодні сни літньої ночі плачуть дзвінки корів.

Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені.

На Балатоні осінь золота пливе в повітрі сива павутина.

Вихід із становища один потрібні негайні енергійні заходи.

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно.

Усе ясно великого бажання вчитися ти не маєш.

Сонце не пекло вже тільки гріло ласкаво вітрець ніде не прокидався ні один лист не ворушився.

Дощ упав на жито будем краще жити.

Волосся вигоріло ходив без шапки довго.

Пробачайте поетам дивацтва незлі небагато поетів живе на землі.

… кидаю всі невідкладні справи та йду в поля далекі.

… у цей час народжуються нові потаємні мрії та сподівання.

… час пробудження природи від тривалого зимового сну.

… ласкаву, сонячну, повну радісних пташиних переливів.

… коли з-під снігу виглядають перші блакитні проліски.

Але не встиг Кузька зробити й двох своїх крочків, як зупинився, вкрай здивований: біля казанка з кашею стояв гайворон з опалим на землю крилом і діставав дзьобом пахуче їстиво.

Сонце гріє вітер виє з поля на долину, над водою гне з вербою червону калину.

На луках туманець при самій воді стелеться — лелеки вздовж болота походжають.

Сіроманець всівся біля Сашка і мав роботу: з поля не вгавали перепілки, в скирті не спалося мишам, з озера сплескувала риба.

подуває легкий вітерець.

море виграє хвилями.

сади буяють ароматами.

у небі жодної хмаринки.

вечір доволі холодний.

Здалось на мить пливе у безвість ночі під парус хмар високий корабель.

Людство не усвідомить себе як єдине ціле, не буде йому добра.

Править хтось малим човенцем в’ється стежечка злотиста.

На зеленій траві біті чайки сидять білі свічі юрять на тарелях латать.

Хмара грізно суне за Бориспіль темна тиша опада в лиман.

частини таких речень нерівноправні за змістом

між частинами таких речень можуть існувати різні смислові відношення

у безсполучниковому складному реченні можна виділити головну і залежну частини

частини таких речень поєднані в одне змістове ціле лише за допомогою інтонації

безсполучникові речення з нерівноправними частинами подібні до складнопідрядних речень

Люди — цікаві істоти: у світі повному чудес їм вдалося вигадати нудьгу.

Люди цікаві істоти: у світі, повному чудес, їм вдалося вигадати нудьгу.

Люди — цікаві істоти: у світі, повному чудес, їм вдалося вигадати нудьгу.

Люди — цікаві істоти, у світі, повному чудес, їм вдалося вигадати нудьгу.

Була б охота знайдеться робота.

Пахнуть сонцем дині спілі хмелем б’ють меди скажені.

Білі мухи налетіли все подвір’я стало біле.

Поглянув я на ягнята не мої ягнята.

Брязне клинок об залізо кайданів піде луна по твердинях тира­нів (Леся Українка).

На квартирі було затишно топилася піч горіла лампа на підлозі лежала ціла купа свіжої соломи (І. Багмут).

І диво дивне сталося з ним совість заговорила! (А. Іщук).

Друзі розповіли подробиці втеча готувалася давно (М. Олійник).

вишні ж уже відцвіли.

пахнуть білі гречки.

прийшов травень.

значить справжня весна.

Сіроманець всівся біля Сашка і мав роботу з поля не вгавали перепілки в скирті не спалося мишам з озера сплескувала риба.

Йти йому з лісу не хочеться звик тут за літо серед зеленого шуму дерев тиші та ясного сонечка.

От і горобці зацвірінчали десь високо-високо либонь за хмарами чується пісня жайворонкова.

Сій вчасно вродить рясно.