Розділові знаки в безсполучниковому складному реченні

На схід сонця квітнуть рожі будуть дні погожі.

Глянь моя мила зорі повисли над Дніпром.

Знаю осінь над гаями жовтим листом сади встеля.

Дерево міцне корінням людина трудовим горінням.

Економте час вчіться на чужих помилках.

А слово скаже з пам’яті не викинеш.

Поїзд пішов згасли вогні .

Зустрілося слово спинилося слово зникало назавжди й приходило знову .

якщо друга частина виражає різку зміну подій

якщо друга частина виражає наслідок або висновок із того, про що йдеться у першій

якщо зміст частин протиставляється

якщо друга частина виражає причину того, про що йдеться у першій, або розкриває зміст попередньої

Так і живу я нині: матері мову шаную, море, глибоке море, в рідному слові я чую.

Подивилась ясно: заспівали скрипки!

Так тихо, так любо: так ніжно у полі.

Карпатське сонце в небо йде повільно: світліє тиша між дерев глибока.

Небо прорізали вогняні стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вихор закрутився клубком і помчав у жита.

Знову цвітуть каштани хвиля дніпровська б’є.

Говорять думи і діброви говорять гори луг ріка говорять птиці вечорові розмова точиться струнка.

Спріває Маланці колос сміється лука ранніми росами дзвоном коси кличуть городи синім листом тучна земля диха на неї теплом.

Часто сняться мені Карпати – в долах маки жаріють рясні.

З золота зіткане сяєво ллється – ліс в нім купається, листя сміється.

Він вважав себе дуже багатим – є молодість, є сила, є нестримне бажання працювати.

На годину спізнишся – за рік не наздоженеш.

Росла, росла дівчинонька та й на порі стала ждала, ждала козаченька та й плакати стала.

Посієш впору збереш зерна гору.

Поглянув я на навколо радісне відчуття охопило душу.

Утихла буря валів не стало заспівав соловейко.

Куди не піду так думка й поверта додому.

Будеш сіяти з сумом вродить печаль.

Зійде сонце утру сльози ніхто не побачить.

Пролунав постріл почалися змагання.

Дощ пройшов хазяйським кроком сад в росі купається.

Дуже дивний пейзаж косяками ідуть таланти.

Відбились зорі у воді летять до хмар тумани.

Степ половецький половіє трава аж срібна від роси.

Сонце гріє вітер віє з поля на долину над водою гне з вербою червону калину.

Пароплав обганяє плоти високі хвилі налітають на них

В осінній час сім погод у нас сіє віє туманіє шумить мете гуде і зверху йде.

Небо порізали вогнями стріли ударив грім на пильних дорогах знявся вітер.

далекі за змістом

виражають доповнення

мають свої розділові знаки

дуже поширені

виражають пояснення