Розділові знаки у складному безсполучниковому реченні

Чогось завжди так виходить гарного гриба не знайдеш а поганка сама в очі лізе.

На самій полонині вгніздилося сонце в його промінцях з сумовитим курликанням пролітає журавлиний ключ.

Я й досі чую Ярославна в Путивлі плаче на валу.

Уночі на місто обрушилась велика злива лише під ранок вона вгамувалась.

В долині відразу зашуміло млинове колесо велике чорне і неповоротке воно обкипало шумовинням в яке вкраплявся рожевий одсвіт зорі.

Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету шуліка , розпластавши крила, висів непорушно у синім небі

Ніч прозора, безшумна, тепла ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря

У душі хлопець непокоївся весна видалася засушливою.

Вже й дикі гуси в небі пролітали вже й лебеді кричали крізь туман.

Грім гримить хліб буде родить

Дзюрчали десятки фонтанів лящали та щебетали всілякі птахи у клітках попід піддашшям свистів стругом бондар.

Подивився я на хати нема в мене хати.

Згадую дітьми із листя кленів ми до свят сплітаємо вінки.

Прийде час всі дороги на світі повернуть у край наш крилатий на печаль ворогам, на утіху тобі.

За ніч підвалило снігу йти було важко.

Видно сокола по польоту сову по погляду.

Частіше поглядай у небо там мрій сплелися міріади.

Сова ніяк заснуть не може цикада співами тривожить.

Дійсність перевершила мрії закоханого у мистецтво юнака Тарас не тільки здобув волю а й став учнем Карла Великого.

Прийшов ранок збудилися дороги.

.Осінь пензлем Левітана доторкнулася садів жовтим, золотим, багряним лист заграв, затріпотів.