Прикладка — це різновид означення. Але вона, крім того, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? (як і будь-яке означення), ще й дає предметові нову назву.
Прикладка виражається іменником і, як правило, стоїть у тому ж відмінку, що й означуване слово. Не узгоджуються з означуваним словом ті прикладки, що беруться в лапки.
Зверніть увагу!
Щоб не помилитися у визначенні прикладки, потрібно пам’ятати, що вона за змістом конкретніша від залежного слова, бо уточнює його, дає якісну характеристику.