Розділові знаки у простих реченнях, ускладнених відокремленими обставинами

Лінивий спить сидячи а робить лежачи.

Дзижчать параболи епох і догорівши догасають.

Акорди бабиного літа зітхнувши падають в траву.

Відпочивши туристи йдуть до Яблуневого перевалу.

Старі верби стоять похнюпившись.

Кіт наближається до нас крадучись.

По печері ми пересувалися згорбившись.

Лелека покружлявши опускається на граб.

Не уникнете відповідальності завтра ухиляючись від неї сьогодні.

Ваш час обмежений не витрачайте його живучи чужим життям.

Роса починає спадати лише відчувши дотик сонячного проміння.

Беручи від природи все чи можна чекати милості від неї?

Виховуючи свою дитину ти виховуєш себе.

Горітимуть свічки весняних журавлів перетинаючи наскісно небо.

Забуваючи зайве глибше пізнаєш необхідне.

Із садка виходимо повільно й тихо крадучись.

Не взявши книжки в руки не опануєш науки.

Від сторожа Михайла ми тікали не чуючи ніг.

Не поклонившись до землі гриба не знайдеш.

Озирнувшись ми почали пересуватися до лісового озера.

Яка зараз в атомний вік може бути любов?

Улітку на берегах Чорного моря чайки розкошують.

У полі між козацькими могилами мій Дон Кіхот шукає вітряка.

Тут під кронами білих розпашілих каштанів причаїлися наші літа.

Там далеко десь поза снігами нова весна з квітучими лугами.

Назустріч підтюпцем бігла бабуся в спортивному костюмі.

Тут на березі на землі капітан пригощає друзів.

Мирські турботи й суєта десь там у лоні міста.

Троянці в човни посідавши, і швидко їх поодпихавши по вітру гарно попливли.

Троянці, в човни посідавши, і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

Троянці, в човни посідавши і швидко їх поодпихавши, по вітру гарно попливли.

Троянці, в човни посідавши, і, швидко їх поодпихавши по вітру гарно попливли.