Розділові знаки у простому реченні

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигyках та окличних, питальних, стверджувальних, заперечних словах.

комами;

дужками;

тире;

лапками.

Істини вбиті, надії роздерті. Все було марним - Ісус, Прометей (І.Жиленко);

Наче вчора було, так виразно пам’ятає Лукія (О.Гончар);

I на риболовлю разом, i на виноградники було біжить, коли дідусь пішов сторожувати... (О.Гончар).

Коліна преклонивши, як Почаїв, стоїть душа перед усім святим (Л.Костенко);

Бурунда, німий, синій з натуги i злості, зиркнув довкола по долині (І.Франко);

Коли ти дівонько не хочеш жати, то я ж тебе не силую (Леся Українка).

є простим присудком;

є частиною усталеного вислову;

супроводжується словами майже, зовсім, більше, менше тощо.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснюючих та приєднувaльних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

комами;

дужками;

тире;

лапками.

Жаль тепер в золотій щириці вдень, не вірячи звіздарю, плаче в нашім степу цариця по окраденому царю(М.Шевченко);

Коли доброї жаль, боже, то дай злої, злої! (Т.Шевченко);

В) Не жаль на його, на п'яного Петра кривого. А жаль великий на людей, на тих юродивих дітей! (Т.Шевченко).

Не жаль на його, на п'яного Петра кривого. А жаль великий на людей, на тих юродивих дітей! (Т.Шевченко).

На щo ви проміняли королево троянду i живого солов’я? (І.Жиленко);

Гріє сонечко! Усміхається небо яснеє, дзвонить пісеньку жайворонок, затонувши десь в бездні-глубіні кришталевого oкeaнy (І.Франко);

Чіпка перестав хліба робити, став по ярмарках їздити, полотна скуповувати та перепродувати (Панас Мирний).

становить іменну частину_, складеного присудка;

є простим присудком;

є частиною усталеного вислову;

супроводжується словами майже, зовсім, більше, менше тощо.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

комами;

дужками;

тире;

лапками.

...То одинокому мені здається — кращого немає нічого в бога, як Дніпро та наша славная країна... (Т.Шевченко);

Отакі скажу наші справи. Осінь, вільність і бездоріж (Г.Світлична);

I в мене правда чорним чорна, i хто прогнать її здола з чола, з письмового стола i відірвать її від горла (І.Жиленко).

Долина Храмів у душі залишиться, хоч всі склепіння храмам обвалились (О.Пахльовська);

Важко було люди i вам зi мною, i межі між вас (Л. Костенко);

Грає море зелене, тихий день догора (Д.Луценко).

становить іменну частину складеного присудка;

є простим присудком;

є частиною усталеного вислову;

супроводжується словами майже, зовсім, більше, менше тощо.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснюючих та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

комами;

дужками;

тире;

лапками.

I цей квітучий барбарис засвідчить може: ми не винні (І.Жиленко);

Який-бо ти бевзь і справді! (Т.Шевченко);

Либонь саме та радість i стала вісником доброї волі (Д.Міщенко).

Через тумани лихі, через великеє горе ти світиш мені моя зоре (Леся Українка);

Аркадій Петрович, широкий у своїй блузі, як дзвін, вступив у столову (М.Коцюбинський);

Я не співець чудовної природи з холодною байдужістю її; з ума не йдуть знедолені народи, - ім’ я віддав усі чуття мої (П.Грабовський).

становить іменну частину складеного присудка;

є простим присудком;

є частиною усталеногo вислову;

супроводжується словами майже, зовсім, більше, менше тощо.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

кома між однорідними членами речення;

кома при відокремлених членах речення;

кома при уточнюючих, пояснювальних та приєднувальних членах речення;

кома при порівняльних зворотах;

кома при вставних словах, словосполученнях, реченнях;

кома при звертаннях;

кома при вигуках та окличних, питальних стверджувальних, заперечних словах.

комами;

дужками;

тире;

лапками.

Нехай понад морем сказали б гуля (Т.Шевченко);

Знизу Чорноті добре було видно башти й шпилі львівських костьолів, полякам же зверху, за димом, зовсім не видно було козаків (А.Кащенко);

Ваша правда, батьку, знаю Софійку всього лиш третій день, та шукаю таку, як вона, давно (Д.Міщенко).

Тухольці будуть битися до останнього, що6 не пустити вас через гори (І.Франко);

Не вам мій спів уквітчані герої кривавих справ, не вам мій голос, - ні! (П.Грабовський);

Василь Семенович ще спав i з ліжка почув щось за гомін, за тупіт (Панас Мирний).

становить іменну частину складеного присудка;

є простим присудком;

є частиною усталеного вислову;

супроводжується словами майже, зовсім, більше, менше тощо.