Розділові знаки при однорідних членах речення.

Лагідно світить сонце, голубіє небо, стоять у барвистих шатах дерева.

Ліс якусь хвилину стояв нерухомо, мовчки.

Полохливий заєць пригина вуха, витріща очі і немов порина весь у море лісових звуків.

Зашепотіли збуджені листочки, заметушилася у траві комашня.

Тієї осені не було нам спочинку ні вдень ні вночі.

Закони вод вітрів і хмар і світла відкрились нам у ті далекі дні.

Люблю я тебе вдень і вночі вранці і ввечері і не знаю краю своєї любові

Ми в боротьбі пройшли крізь бурі і негоди і творимо життя незборне молоде.

І сонце, й день, і вишня в цвіті, і творчості крилата мить.

Осінній ліс був легкий і прозорий од жовтого листя та від блідого проміння.

Ми чуєм трав зелений крик, дощів задумані рефрени.

Марко всього везе, та не знає, що діється вдома.

Вечір непомітно переходив у вологу росяну ніч

Гарячою зеленою барвою горить на сонці ячмінь.

Люблю я бистрину життя прозору проривну глибоку.

Раз якось був тихий літній вечір

Круглі зелені широкі верхів'я вкривали ліс зверху, ніби зеленими шатрами.

Голубі зеленкуваті фіолетові присмерки спадають степом.

Мати заклопотана, зажурена, марна.

Дорошенко приязно й неквапливо вітається з людьми.

Темні й невисокі гори здавалися вищими серед рівного степу.

Веселе сонечко сховалось у веселих хмарах весняних.

У місячно-зоряні ночі не спить врожайне поле.

Займався пишний (?) січневий ранок.

Рівний (?) залитий сонцем степ одразу принишк.

Берези милі (?)білокорі чекають райдугу свою.

Маленька (?) червона стежка заблищала десь далеко на морі.

присудки й додатки

підмети й присудки

додатки й обставини

присудки й означення

Я був у власному житті і машиніст (?) і пасажир.

Один оце я тільки - ні в тин (?) ні в ворота.

Не схотіла бунтівна душа ні тепла (?) ні смачного пшона.

Слизняк не виросте ні лебедем (?) ані орлом.

А тим часом місяць пливе оглядать небо й зорі та землю й море.

У моїй душі бриніли людські голоси і ні вдень ні вночі не давали спокою.

Жовтороте ластів'ятко силилося вилетіти з гнізда та ще не змогло.

Пізньої осені на зритій землі поплуталась гарбузова огудина.

Сердитий наглядач хоч і накричав, зате не турбував.

І хороше, і дивно, і радісно стає мені, малому, у тім світі.

Йому здалося, що давнина і далина, і сон забриніли в її голосі.

А душа людина проста, без хитрощів.

Доведеться чекати на поїздку всю осінь, літо і весну

Господиня готує обід, а чоловік готується в дорогу.

Мудрували над цим питанням і молодші, і старші.

На музику та голосні вигуки ніхто не реагував.

... але не терплю холодних листопадових.

... зі щебетанням птахів у нашому саду.

... тоді так мріється про щось небуденне.

... напоєні пахощами яблуневого цвіту.

Котились низом ниви стелились горбами свіжі багаті.

Все знайоме і рідне до болю в душі і криниця в саду і червона калина.

Небо сьогодні вигравало сміялося й палахкотіло.

Лози висип кручі ліс все блищить і сяє на сонці.

Усе красиве і дуб могутній і ялина ошатна і береза білокора.

А Настя усе була добра тиха та сумирна.

У всіх були однакові черевики спецівки кирки для роботи в кар'єрі.

Пізнай краплину і горіння зір зерно і камінь і могутній всесвіт.

Ластівки і журавлі і дикі гуси відлітають у теплі краї.

На городі росло різне зело соняшники гарбузи мак.

Зима поступово заполонила все вулиці водоймища навіть людські душі.

Подарунки, привітання, пісні. танці усе це буде всього через кілька тижнів.

Ми поставимо на оборону свого народу слово пвсню картину.

1

2

3

4

5

А ріка життя все шумить і піниться, і стогне.

Зимове сонце з'явилося на мить, і заховалося за хмарами.

Усяке птаство як-от: деркачів,перепілок, куликів, курочок - можна було викосити косою з трав або піймати.

Кожен кущик, горбок, долина, стежечка - усе це йому знайоме.