Романтизм. Теорія

у кінці ХVІІІ - першій третине ХІХ ст.;

у середині ХІХ ст.;

у другій половині ХІХ ст..

створили нові норми й правила у мистецтві;

спиралися на норми античного мистецтва;

заперечивали будь-які норми й правила.

фольклор;

античні міфи;

історичні документи;

людина - природна й соціальна істота;

людина - найвища цінність, їй властива "внутрішня безкінечність", здатність до творення нових світів;

людина - частина середовища, виразник типових якостей;

життя духу;

соціальне життя;

життя "природної" людини;

раціональне;

інтуїтивно-чуттєво;

таке,що спирається на реальний досвід;

пристосовується до реальній дійсності;

знаходить у буденному прекрасне;

не сприймає буденність, вирізняється з-поміж свого оточення;

Відродження;

Античності;

Середньовіччя;

протиставлення ідеальних уявлень буденній реальності;

тенденція до типизації, настанова на "правдиве" відображення світу;

гуманізм та зображення гармонійно розвиненой людини;

утвердженню монархії;

розвитку буржуазних відносин;

пробудженню національної свідомості, розвитку культурних традицій. боротьбі за волю;

кохання;

природи;

впливу середовища на людину;

"винятковий герой у виняткових обставинах";

"типовий герой у типовиих обставинах";

"природна" особистість на лоні природи;