Романтизм. Гейне. Теорія. 9 клас

втрата ідеалів, що відобразили у своїх творах і загальне розчарування суспільства; заклик до гармонійного буття; розвивається гротескно-фантастичний романтизм

посилився визвольний рух, а романтизм став своєрідним засобом утвердження свободи й національної незалежності; розвивається народно-фольклорна течія романтизму

створюється теорія романтизму, митці шукають засоби утілення ідеалів у житті, тому ідеал і дійсність ще не протиставлені

у цей час романтизм у Німеччині набуває активного характеру; критичний пафос поєднується з високими мріями про краще майбутнє; утопічні ідеї

збірка «Романсеро»

збірка прози «Подорожні картини»  

збірка «Нові поезії»

збірка «Книга пісень»

книжка «Вірші»

потужно звучать мотиви самотності й водночас — пустельності, німоти світу; використано іронію та сатиру на німців-філістерів, високопосадовців, аристократів

позначений динамізмом, що охоплює всі сфери Всесвіту; у ньому образ ліричного героя органічно вписаний у пейзаж, він є його невід’ємною часткою

змальовано силу першого почуття, мрію ліричного героя про кохання й неможливість досягнення ідеалу в реальній дійсності

тема кохання, проте вона поєднана з темою мистецтва й поезії; мотив поетичного співу, що народився з туги серця

значна або помітна різниця, що не обов'язково вимірюється кількісно; гостро виражена протилежність

предметний або словесний знак, який опосередковано виражає сутність певного явища

особливий спосіб художнього відображення дійсності, який полягає в гострому осудливому осміянні негативного

художній прийом, який виражає глузливо-критичне ставлення митця до предмета зображення; насмішка, замаскована зовнішньою благопристойною формою

ліро-епічний жанр фольклору й літератури, у якому органічно поєдналися розповідь  і людські почуття

вид народнопоетичної і музичної творчості, який об'єднує різні за змістом і жанрами групи, де переважає почуттєве, особистісне сприйняття світу

невеликий за обсягом вірш та музичний твір для сольного співу з інструментальним акомпанементом

опис природи будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу

коли через образи природи розкриваються людські почуття

стилістичний прийом, який полягає у повторенні однорідних приголосних звуків задля підвищення інтонаційної виразності вірша, для емоційного поглиблення його змістового зв'язку

один із основних тропів поетичного мовлення; означає розкриття сутності одного предмета чи явища через особливості іншого

повторення однакових голосних звуків у рядку або строфі, що надає віршованій мові милозвучності, підсилює ïï музичність

серйозно спотворене сприйняття реальності (поведінки людей, життєвих подій, тих чи інших предметів і об'єктів)

усе звичайне, повсякденне, нецікаве; життєва одноманітність, прозаїчність

судить про значення ідей, суджень, гіпотез, теорій і систем відповідно до їхньої здатності задовольнити людські потреби та інтереси у соціальний спосіб