Роль сім’ї та громади в житті середньовічної людини. Як відбувалося формування сучасних народів і мов. (Інтелект України)

У середньовіччі людина не залежала від громади, у якій жила, вона була вільною у своїх діях.

Необмежену владу над усіма домочадцями мала мати.

У середньовіччі людина цілковито залежала від громади, у якій жила.

У повсякденні найважливішими були сімейні зв’язки.

Необмежену владу над усіма домочадцями мав батько.

Жінки тяжко працювали й часто страждали від свавілля чоловіків.

Жінки мали необмежену владу над чоловіками, були у великій шані бо народжувалидітей.

Інтерес до власної особистості пробуджується в розвиненому (високому) середньовіччі (X–XIII ст.).

У пізньому середньовіччі (XIV–XV ст.) інтерес до власної особистості серед аристократії помітно згасає.

Матеріальним підґрунтям системи були рабовласницькі відносини, а метою — утримання війська та влади.

Станова організація суспільства спиралася на взаємні зобов’язання, що називають системою сюзеренітету–васалітету

Основою війська було кінне лицарство.

Основою війська було піше лицарство.

Діяло правило безпосереднього підпорядкування: «васал мого васала — мій васал».

Діяло правило безпосереднього підпорядкування: «васал мого васала — не мій васал».