Робота з оцінювання рівня навчальних досягнень за II семестр 2023-2024 н.р. із української мови

За плечима у Данила лантух, напханий усячиною.

Крім лантуха за плечима, у Данила нічого більш не було.

Напхавши лантух усячиною, Данило вирушив у ліс.

З лантухом за спиною Данило пішов у ліс, до своєї сторожки.

Суниці достигають уночі при зорях і тому стають схожими на росу.

На протилежному боці долини попід горбами чорнів ліс.

У неї в хаті завелося багато вузликів з насінням великих і малих.

Місяць випливши в зеніт зупинився замислений.

Не зміліє в отецьких криницях вода.

ООН зібрала своїх членів на засідання.

Кожен з учнів мріяв про канікули.

Лунала знайома пісня “Чари ночі”.

Скажи мені правду.

На душі – дивна тривога.

Життя – це божевільне ралі.

Відібрали в мене шаблю і пістолі.

Я так люблю зиму повиту синню і снігами.

Липа заткана жовтуватими сережками ніжилася на сонці.

Раз добром нагріте серце вік не прохолоне.

Змоклий до нитки хлопець трусився від холоду.

Остап Вересай як талановитий кобзар завоював любов і шану народу.

Талант Хмельницького як полководця розкрився у війні 1648-1657 років

Висота Говерли як найвищої гори в Україні досягає 2061 метр.

У театральних колах він був відомий як художник.

Різьблені тіні перемежовані з сонячним сяйвом меретіли.

У провулках поміж тинами клубочилася темрява.

Гарячі пожовклі від болю стелились листки восени.

Світить річка зависаючи у маревах небосхилу.

У садку лежав глибокий сніг.

Зранку Сашко бав байдики.

Діти почали писати твір.

Вірний приятель – це найбільший скарб.

Небо захмарене й сумне.

Щастя – то квітка незнаного краю.

Пізнє літо.

рівноправні між собою, виконують однакову синтаксичну функцію, відповідають на те саме запитання;

називають особу, предмет, до якого звертається мовець;

уточнюють або пояснюють зміст головного чи другорядного члена речення.

Того дня на дорогах як навмисне були затори.

Хай милі друзі вам щастить у дружбі вірній в праці мирній.

Сьогодні на щастя буде сонячно.

Повертайся скоріше, сину.

Серце! Спочинь на хвилину.

Зоре моя вечірняя, зійди над горою...

А життя було усюди і на землі і у воді і в повітрі.

Ні спека дня ні бурі ні морози ніщо не вб'є любов мою живу.

Ой Дніпре мій Дніпре широкий та дужий.