Робота з літературним текстом "Негарна звичка" (Оксана Коротюк)

Негарна звичка

Легенько скрипнула дерев'яна хвіртка, і на подвір'я зайшов сусідський дідусь Микола .

– Дай, Боже, здоров’я! – привітався він і лагідно посміхнувся.

– Дай, Боже, всім! – відповів од хлівця Мишків дідусь Іван і ступив сусідові назустріч.

Мишко, що сидів під крислатим горіхом, полишив їсти з мисочки вишні й відсунувся на край лави, звільняючи для дідусів місце. Він дуже полюбляв слухати розмову дорослих, але мав негарну звичку безцеремонно в неї втручатися.

Тим часом дідусі посідали на лаві й завели мову спочатку про те, яким спекотним видалось цьогорічне літо, потім про пасіку. А далі дідусь Іван почав розповідати про поливальну систему, яку він надумав змайструвати, щоб поливати город.

– А я вчора у тітки Ганни був. Вона мене ситром напувала, – втрутився Мишко.

Але дідусь продовжував свою розповідь, навіть не глянувши на онука. Мишко перечекав якусь мить і знов сказав:

– Наш Мурчик десь носа подряпав, і мама каже, що він горе-мисливець. Проте Мурчиків ніс теж не зацікавив дідусів: вони й далі розмовляли про своє.

Мишко образився: «Чого це вони не звертають на мене уваги?» – сердито подумав він, смикаючи то одного дідуся за рукав, то другого. Однак вони його наче не чують.

«Але ж вони один одного чують! - подумки з обуренням відзначив хлопчик. –Про город чують, про бджіл чують. А про Мурчиків ніс – ні!» І Мишко, набравши повні груди повітря, вигукнув:

– Учора Максимко, що їхня хата біля криниці, ліз через паркан і штани подер!

Однак і ця новина не справила на дідусів ніякісінького враження.

– Ви чуєте?! – несамовито заволав Мишко, – Максимко штани-и-и подер!

І тут дідусь Микола, роззирнувшись довкруги, питає в дідуся Івана:

– А де це твій Михайло? Щось я давненько не чув його й не бачив. Він у вас не з тих, що язик, мов лопата, і строчить, як з автомата. Либонь, зараз десь при цікавому ділі?

Од цих слів очі в Мишка округлились, як блюдця, і рот став круглим, наче бублик. Він мовчки зсунувся з лави і, присоромлений, потюпав до хати.

Твір "Негарна звичка" - це ...

У якому розділі книжки можна помістити прочитаний твір?

Від чийого імені ведеться розповідь у творі?

Мишкового дідуся звали:

Що означає вислів безцеремонно втручатися в розмову?

Встав слова привітання сусідського діда Миколи:

Дай, Боже,          [сили, удачі, здоров'я]

Яку негарну звичку мав Мишко?

Встанови відповідність між словом та його значенням

Віднови послідовність подій у тексті.

Чому дідусі вдавали, що не чують хлопчика?

Встав пропущені в прислів'ї слова, дай відповідь на запитання.

"Язик, мов        [ніж, лопата, сокира], і строчить, як з           [автомата, гармати, пістолета].

Так сказав               [дідусь Микола, дідусь Іван, тітка Ганна].