робота, режим річок, гірськи та рівнинні річки

На зображенні "а" річка має звивисте русло та широку заплаву, що характерно для рівнинних річок.

На картосхемі "б" горизонталі розташовані близько одна до одної, що свідчить про значні перепади висот і гірський рельєф.

Швидкість течії річки на зображенні "б", ймовірно, значно нижча, ніж на зображенні "а" через велику кількість перешкод у руслі.

Рівнинні річки (зображення "а") зазвичай мають більший ерозійний вплив на гірські породи, ніж гірські річки (зображення "б")

На картосхемі "а" річкова долина має V-подібну форму, що є типовим для рівнинних територій.

Гірські річки (зображення "б") часто використовуються для будівництва великих гідроелектростанцій через значний гідроенергетичний потенціал.

Заплавні території рівнинних річок (зображення "а") менш придатні для сільського господарства через часті затоплення, ніж береги гірських річок (зображення "б").

Найбільший стік дощових вод та, відповідно, найвища ймовірність паводків, спостерігається у гірських районах Карпат.

У східних та південно-східних областях України ризик виникнення значних дощових паводків є мінімальним.

Київська область належить до регіонів із середнім рівнем стоку дощових вод та середньою ймовірністю паводків.

На півдні України, зокрема в Одеській та Херсонській областях, кількість дощових паводків є значно вищою, ніж у центральних областях.

Закарпатська область характеризується найменшим стоком дощових вод серед усіх регіонів України.

У північних областях України, таких як Чернігівська та Сумська, спостерігається низький рівень стоку дощових вод, що зумовлює незначну ймовірність паводків.

Львівська область належить до регіонів з підвищеним ризиком дощових паводків порівняно з більшістю центральних областей.

Найдовший період льодоставу спостерігається на північному сході України, де його тривалість сягає понад 110 днів.

На південному заході України, зокрема в Закарпатській області, льодостав на річках практично відсутній або його тривалість становить менше 60 днів.

У центральних областях України середня тривалість льодоставу коливається переважно в межах 70-90 днів.

Річка Дніпро на всій своїй протяжності характеризується однаковою тривалістю льодоставу, яка становить близько 90-100 днів.

Період утворення льодоставу на більшості річок України припадає на першу половину грудня.

Скресання річок на більшій частині території України відбувається у першій половині березня.

На узбережжі Чорного та Азовського морів льодостав на річках є найбільш тривалим і стабільним на території України.

Цифрою 1 на схемі позначені витоки річки, де починається її формування за рахунок джерел, талих вод або опадів.

Ділянка річки, позначена цифрою 4, є гирлом, тобто місцем впадіння річки в море, озеро або іншу річку.

Притоки річки, які позначені цифрами 3а та 3б, несуть свої води до головного русла, збільшуючи водність річкової системи.

Цифрою 2 позначена дельта річки – низинна рівнина в гирлі, утворена річковими наносами.

Вододіл, який розділяє басейни сусідніх річок, на схемі позначений цифрою 5.