РМ №7.Читання мовчки текстів діалогічного й монологічного характеру, в т. ч. електронного, різних стилів, типів і жанрів мовлення.

Текст №1

Правила «доброго троля»

(1–5) Кілька років тому в нашому місті запрацювала «гаряча лінія», що дала змогу швидко комунікувати з владою для залагодження різноманітних проблем. Щойно цей контактний центр почав функціонувати, я стала його постійною клієнткою. За допомогою дзвінків удавалося відновлювати обгорілі ліфти, освітлення, асфальтове покриття й просто змушувати чиновників діяти.

(6–9) Кожна невелика перемога зі слухавкою в руках окрилювала й надавала сил рухатися далі. У цій взаємодії з посадовцями була якась магія: як громадянка я могла повідомити, що не все гаразд, і вони реагували: відписували, телефонували й ремонтували.

(10–12) Щоправда, з часом «гаряча лінія» дещо «охолола» й почала «реагувати» гірше, а я стала рідше телефонувати, зокрема через брак перемог над бюрократією, але все ж не опускала рук.

(13–15) За останні півроку я скаржилася на бухгалтерку, що курить у приміщенні РЕО, на незручний графік прийому паспортиста, на паркування автомобілів поряд з пам’ятником Леонідові Бикову… А влада, звісно ж, «реагувала»…

(16–21) У відповідях мене інформували, що сигаретного диму я не відрізняю від запаху зварювання, що паспортист дуже зайнятий, а паркування на газонах заборонено. Часом здавалося, що чиновники просто знущаються. Тож планувала написати нищівну статтю про бездіяльність такої «гарячої лінії», але сьогодні передумала й вирішила розповісти про інше: мою громадську активність не зведено нанівець.

(22–31) Причиною такої зміни стало те, що, проходячи повз пам’ятник Бикову, нарешті побачила омріяні клумби, які роблять під’їзд до нього неможливим і захищають майданчик від руйнування. Хай хоч і через три місяці, але мої скарги, де я повідомляла, що водії, заїжджаючи за постамент, перетворюють територію навколо нього на розбиту сільську дорогу, таки подіяли! Це нічого, що на перше звернення посадовці відповіли, що залишати автівки на газоні заборонено й про це встановлено додаткові знаки (які там так і не з’явилися, а машини все продовжували нищити зелені насадження). Це нічого, що після другого сигналу мене «відфутболили» до патрульної поліції. Це все нічого... Головне, що перед пам’ятником таки облаштували квітники, які зупиняють «героїв» паркування...

(32–33) Велика ця перемога чи мала – не так суттєво. Вона важлива, бо унаочнює істину: відчиняють тому, хто стукає...

(34–44) Час пасивного очікування змін минув. Наша справа – «заражати» чиновників «вірусом небайдужості». Потрібно стати добрим і конструктивним тролем влади й спонукати її наводити лад, а щоб цей тролінг був дієвим й успішним, рекомендую взяти до уваги такі правила:

1. Якщо не намагатися щось змінити, тоді все залишиться як є.

2. Діяти треба письмово, а ще краще – з конкретним вхідним номером на документі.

3. Якщо з першого разу нічого не вийшло, не зневірюватися й діяти далі.

4. Якщо щось таки змінилося на краще, обов’язково дякувати.

5. Дякувати бажано теж письмово – це позитивний стимул для людей усередині системи відчувати власну значущість і повторювати свої маленькі подвиги.

(45–49) Якщо кожен стане добрим тролем, то вже завтра зміни будуть помітні, адже безлад починається саме тому, що ми мовчимо про жахливе дорожнє покриття наших вулиць, знищені пам’ятки архітектури, загиджені двори, украдені гроші... Боротися з цим треба не розмовами на кухнях, а офіційним діалогом з чиновниками. Крок за кроком.

За А. Леухіною

У віконечку для відповіді поставте +

Прочитайте інформацію з Вікіпедії та виконайте завдання 2.

Зважаючи на інформацію з Вікіпедії, можемо стверджувати, що в тексті «Правила “доброго троля”» значення слів «троль» і «тролінг» інші, ніж в інтернет-контексті. Найточніше суть цих понять у тексті передано в рядках

Основну думку тексту передано в рядках

У тексті НЕ розкрито мікротеми

Із тексту зрозуміло, що авторка не реалізувала свого наміру написати нищівну статтю про роботу міської «гарячої лінії» (рядки 16–21) через те, що

Ключовими словами тексту можна вважати всі, ОКРІМ тих, що наведені в рядку

Текст №2

Кіберцькування в мережі: віртуальності настав кінець

(1–4) Кіберцькування – це переслідування людини через Інтернет, наприклад,
коли користувачеві надсилають погрози, поширюють про нього плітки чи
якісь фото з ним, розміщують образливу інформацію або пишуть повідомлення принизливого змісту.

-1-

(5–8) Зазнавати кіберцькування можуть як дорослі, що стають жертвами
переслідування з боку колег або просто онлайн-друзів, так і діти. Згідно з дослідженнями, найбільш уразлива група для будь-якого виду цькування – це молодь 11–16 років.

(9–14)…Приходить дитина зі школи, а на її сторінку у Facebook від різних,
інколи зовсім не знайомих людей надійшло 43 повідомлення образливого змісту. У неї німіють руки, блідне обличчя. Вона хапається за телефон... А там – Viber, Twitter, і звідусюди сиплються неприємні шпичаки, лунають погрози... Це найгірший варіант. Частіше переслідують менш жорстоко, наприклад, насміхаються з якоїсь конкретної події чи вади зовнішності. Та з будь-чого. Причин – мільйон.

-2-

(15–21) Небезпека в тому, що, на відміну від звичайного цькування, гноблення
в Інтернеті не припиняється. Від нього не сховатися вдома, у школі чи на роботі.
Користувач увесь час на очах. Якщо заблокувати кривдників у всіх можливих
соціальних мережах, то й це не зупинить їх від продовження нападів на людину серед знайомих або її онлайн-друзів. Навіть видаливши всі свої профайли (облікові дані) на Gmail, у Facebook, Twitter, Skype, Viber (де там ще зараз найчастіше реєструються?), особа не врятується. Утеча не допоможе позбутися переслідувачів.

(22–28) Як показує статистика Центру досліджень кіберцькування, у США
81 % респондентів має ілюзію, що від віртуального переслідування простіше втекти, ніж від цькування в реальному житті. Насправді ж переслідування в мережі всепроникне, не те що неприємності від кількох знайомих у школі чи в університеті або від колег на роботі: по-перше, у нього необмежена аудиторія; по-друге, воно створює ефект присутності кривдників усюди, на кожному електронному пристрої, який в особи є.

-3-

(29–32) Згідно зі статистичними даними, зібраними в Сполучених Штатах,
щонайменше половина опитаних молодих людей зазнавала цькування онлайн, 11 % сказали, що їхні фото, які містили елементи компромату, викладали в Інтернет інші люди, 33 % стикалися з погрозами, 55 % були свідками переслідування.

(33–39) Найстрашнішим є те, що 95 % (!) свідків онлайн-цькування нічого
не зробили, щоб зупинити його. У соціальній психології цей феномен пояснюють ефектом «пасивного спостерігача». Очевидці надзвичайної ситуації чи насильства не намагаються допомогти постраждалому, залишаючись осторонь. Цікаво, що чим більше осіб спостерігає за ситуацією, тим менше шансів, що хтось допоможе жертві. Емма Шорт уважає, що ця особливість людської психології – головна перешкода на шляху приборкання кіберцькування.

(40–43) У мережі ефект спостерігача ускладнений тим, що, незважаючи на
масштаби цькування, усім здається, що, якби це було щось справді серйозне,
хтось неодмінно б відреагував. Важливо пам’ятати, що цей «хтось» – це сама людина, яка не покладається на небайдужість інших.

(44–48) Після того як Тайлер Клементі, студент Університету Ратжерс у
Нью-Джерсі, стрибнув з мосту Джорджа Вашингтона через те, що з нього знущалися в Інтернеті, свою стурбованість проблемами кіберцькування висловили американські чиновники на всіх рівнях, а співачка Мадонна присвятила хлопцеві кілька музичних композицій.

-4-

(49–53) У США вже роками ведуть серйозну суспільну дискусію щодо онлайнцькування й запровадження законів про відповідальність за участь у таких «кампаніях». Але передусім потрібна цілеспрямована просвітницька робота: необхідно привертати увагу людей до того, наскільки це серйозно, ділитися історіями про кіберцькування й постійно пам’ятати про ефект «пасивного спостерігача».

(54–57) В Інтернеті цей ефект підсилений тим, що люди схильні сприймати
онлайн-простір як гру, тому не трактують серйозно те, що там відбувається. Насправді ж «game over»: віртуальність закінчилася. Усе в мережі абсолютно реальне, у тому числі й трагедії внаслідок кіберцькування.

За Є. Кузнєцовою

У віконечку для відповіді поставте +

З тексту зрозуміло, що подоланню кіберцькування може сприяти все, ОКРІМ

Більша небезпека цькування в мережі порівняно з іншими його формами зумовлена всім, ОКРІМ

У тексті НЕМАЄ мікротеми

Мета тексту –

Редактор вирішив поділити текст на змістові частини й дати одній із них назву «Моя хата скраю». Цей заголовок доцільно розмістити на місці цифри