Рятування людей на пожежі

Своєчасне розгортання сил та засобів.

Проведення рятувальних робіт у найкоротші строки.

Організація безперебійної подачі води.

Начальник оперативного штабу.

Старший за посадою представник адміністрації об’єкта.

Керівник гасіння пожежі (КГП) або особа, яка виконує його обов'язки.

Лише за вказівкою диспетчера.

Якщо рівень задимлення або концентрація токсичних продуктів горіння загрожує життю людей.

Тільки якщо пожежа відбувається у підвальному приміщенні.

Винесення на руках.

Спуск по пожежних автодрабинах.

Самостійний вихід людей у супроводі пожежних-рятувальників.

Чекати на повну ліквідацію вогню.

Наказати людям стрибати з вікон на пожежні тенти.

Використовувати стаціонарні та переносні драбини, колінчаті підйомники або рятувальні мотузки.

Перевіряються лише приміщення, де видно відкрите полум’я.

Візуальним оглядом будівлі ззовні.

Перевіряються всі приміщення, де можуть перебувати люди, особливо місця можливого переховування дітей.

Захист органів дихання рятованих за допомогою спеціальних саморятівників або апаратів.

Використання ліхтарів великої потужності.

Швидке переміщення людей бігом.

У першу чергу рятують тих, кому загрожує найбільша небезпека (діти, хворі, люди похилого віку).

Спочатку рятують матеріальні цінності, потім людей.

Рятують тих, хто знаходиться найближче до виходу.

Так, слова адміністрації є офіційною підставою.

Ні, приміщення вважаються задимленими або небезпечними, доки вони не будуть повністю перевірені рятувальниками.

Так, якщо немає видимих ознак перебування людей.

Як крайній захід, якщо інші способи рятування використати неможливо.

Тільки для тренувань особового складу.

У будь-якій ситуації за бажанням рятувальника.