Речення зі звертаннями,вставними словами(словосполученнями, реченнями)

На, Ласочко, це ти піймала!

Чумак іде, подивиться та й голову схилить.

У садочку в холодочку гарна мати молода возить донечку в візочку.

Літа орел,літа сизий попід небесами.

Ні, не бійся Тоню, то просто була система парашута така.

Розвійтеся з вітром листочки зів'ялі, розвійтесь, як тихе зітхання!

Слухай, Кроте, чому за всю мандрівку ти не разу не розсердився?

Співай же серце, не мовчи.

Серце моє, зоре моя, де це ти зоріла?

А не йдете чорні бурі і злі вітри на вечерю, то йдіть у безвість!

Діду чому дятел шишки їсть, а щука пліточок?

Поклін тобі моя зів'яла квітко, моя розкішна, невідступна мріє!

О воленько - мати, єдина, завчасно збудила ти сина.

Гей писарю, неси мою печатку!

Ой гороше, гороше, чого ти минулого літа допустив до себе черву?

Ой волохи, волохи, вас осталось трохи.

Не збавляй собі сну, не дивись у той бік, моя пташко!

Та ти, мене дубе, отінив, як хмара.

А ти голубонько,ти кралечко моя поки співаєш на калині, то й весело мені!

Бая Оксано, я жартую, а ти й справді плачеш.

Видно, борсук знав, коли достигають плоди, і зараз не навідувався до яблунь і кислиць.

В калині, кажуть, материна любов і мудрість.

Грек знову міг зустрітися з тобою, що він тепер, до речі, і зробив.

На жаль, частіше доводилось інструкції штудіювати.

А Федько, справді, щось надзвичайне виробляв на річці.

На жаль, качка почала старіти, і не всяка їжа йде їй на здоров'я.

Отже, лелека переламав крило, а тому й не зумів одлетіти до вирію.

Здається, такий мороз стоятиме довіку.

Ніколи, звичайно ж не було на цьому військовому судні закоханої пари.

Аж тоді Климко зрозумів, що цей солдат, який, очевидно, був чехом, боїться партизанів.

А капітан виявляється, не тільки останнім покидає палубу корабля, він останнім покидає домівку.

А , може, ти залишишся ще на день?

У променях вечірнього сонця сніг здається рожевим.

Здається ми з вами десь зустрічалися.

здається вічністю буття маленька мить.

На світанку вода в озері здається бузковою.

Олена Левківна вибирала собі книжечку( вчора тільки прийшла, ще навіть штампа бібліотечного на ній не встигли поставити) про новинки селекції.

Ми повертаємось додому лісом, мимо страшного дуба - громовиці, в нього колись грім ударив і висушив, а тоді продираємось ліщиною, і мені хочеться намацати в пітьмі хоч один кім'яшок горіхів.

І хоч життя тут було ще неспокійніше, були такі дні, що їм і зовсім треба було виселятися за межі полігону, проте Галя й до цього всього призвичаїлася, обвиклася.

У затінках попід ліщиною, рибалки тут щоосенівудлища собі ріжуть, зелені спичаки конвалій.

Припущення

Зв'язок з попередньою думкою

Джерело повідомлення

Впевненість

Звертання ставиться у називному відмінку

Вставними називаються слова (словосполучення, речення), які виражають ставлення мовця до висловленого ним повідомлення.

Звертання виконують синтаксичну роль членів речення.

Вставні слова у реченні бувають додатком.