"Речення з відокремленими членами"

Побачивши один рушник, вишитий суровими нитками, я зрадів … (За І. Цюпою).

Вона стояла закам’яніло , мовби не дихаючи , нічого не чуючи і не бажаючи знати (П. Загребельний ).

За Таманню по ярах шуміли , спадаючи , весняні води (Г. Тютюнник ).

Обставини місця , часу, способу дії , причини відокремлюються завжди .

Відокремлюються обставини , виражені дієприслівниками та дієприслівниковими зворотами.

Відокремлюються обставини , виражені дієприслівниковими зворотами фразеологічного типу.

І я зими крутий долаю норов, обличчя підставляючи вітрам.

Дівчата зачіпали Миколу, жартуючи, а він усе стояв похнюпившись.

Над берегом послався невеликий, густо засвічений білою ромашкою луг.

Звучав потемнілий дзвін, пудів на тридцять.

Незважаючи на вітрець, робилося душно.

У лісі, опріч мене, є ще хтось.

На підставі нескладного життєвого досвіду він розумів що суперечка з жінкою ні

до чого крім зайвого галасу й неприємностей не призводить.

Вас одразу можна впізнати і не бувши ворожкою.

Я впевнена що наш народ незважаючи на неймовірні випробування змінить

життя на краще.

У гущавині, що заплела круті дніпровські схили, співають, заливаючись

солодким щебетом, солов’ї.

Заходить блакитна ніч, ясними мерехтливими зорями гаптуючи небо, і тихими

лунами озиваються зелені парки на косогорах, пливуть над ними звуки пісень.

Переляканий, запорошений снігом, без хати, мчав Василько по дорозі назустріч

холодному вітрові.

одиничними дієприслівниками

дієприслівниковими зворотами

дієприслівниками, близькими своїм значенням до прислівників, незалежно від їхнього місця стосовно присудка

Паром плив перерізаючи пощерблену хвилями місячну доріжку.

У тилу в військовім лихолітті люди працювали не покладаючи рук.

Гребінка любив своє рідне село й живучи в столиці ніколи про нього не забував.

Попрацювавши мої друзі пішли грати у футбол.

Деякий час усі сиділи задумавшись.

Не читай лежачи!

Степ, струснувши з себе росу та зігнавши непримітні тіні, горить рівним жовто-зеленим кольором.

Яструб, чи мене злякавшись, чи здобич помітивши, зірвався й пропав удалині.

Тарас біг до Вільшани, землі, не чуючи під собою.

Сухі гілки - це вже вінок терновий.

Виє вовк - ночей моїх соліст.

Крім слова, і ліків немає.

Безцінним є слово, вчасно сказане.

Всі, за винятком Бойчука, здивовано дивилися на шкіпера.

Йде зима, холодна і різка.

Ще спить земля, укутана снігами.

Учися чистоти і простоти і, стоптуючи килим золотий, забудь про вежі темної гордині.

Миргород як лікувальний курорт один з найвідоміших в Україні.

Петро Яцик як мільйонер фінансово підтримував мовний конкурс в Україні.

Чистотіл, грицики і деревій відомі в народі як лікарські рослини.

Олександр Мурашко відомий у живописі як художник-імпресіоніст.

Сонце заходило, не поспішаючи.

Тарас біг до Вільшани, землі не чуючи під собою.

Суржик - ознака убогості духовного світу людини - зокрема її відіованості від рідних коренів.

Усмішка часто маскує сльозу, людиною приховану.

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип.

Живуть там довкола маминої й батькової хати вітри і птахи і сонце і земля твоя і твій рід і твої перші кроки.

В Україні на початку червня достигають вишні.

Приїжджі археологи знайшли на острові рештки козацьких доменних печей.

Внизу десь під самими вікнами почувся гомін чужих голосів (О.Гончар).

На околиці села біля самого байраку живе Йосип Вихор (Гр.Тютюнник).

Сонця на землі видно не було, але вгорі у небі жайворонки були вже золотими (М. Вінграновський).

Улітку в спраглому небі гойдається вітер одвічних лип (О.Гончар).

у Закарпатті

мені любе

отут

гук