«Речення з відокремленими членами»

А Мабуть, лише тут і зосталася така неполохана чистота (О. Гончар).

Б У хліві, крім ластів’ячого гнізда під кроквою, нічого не було (Г. Тютюнник).

В Край шляху, в долинці, догорає огнище (М. Коцюбинський).

Г Перед лицем колон височіли темні гори, сягаючи верховинами зірок (О. Гончар).

А Нікого тут нема, крім мене й господині (М. Рильський).

Б От стеляться розложисті, як скатерть, зелені левади (І. Нечуй-Левицький).

В У хату ввійшов старий Джеря, високий, тонкий, із сивуватими довгими вусами, з нужденним блідим лицем та смутними очима (І. Нечуй-Левицький).

Г Не наближаючись до вікна, поглянув униз (Ю. Мушкетик).

А Поки люди лагодилися зі жнивами, то на його дворі, замість похилої хатини, стояв веселий будинок (Панас Мирний).

Б Обабіч шляху лежали незнайомі поля, перекраяні вузькими довгими нивками (О. Гончар).

В Пройшовши галявину, мандрівники зупинилися (О. Бердник).

Г Треба, мабуть, мерщій брати ноги в руки (В. Рутківський).

А Краса душі, краса любові — найвища на землі краса (В. Сосюра).

Б Життя — не дим і не омана (В. Сосюра).

В Квітів було багато­багато — синіх, червоних, оранжевих (за О. Іваненко).

Г Урочисто вишикувалася проспектами зелена варта каштанів — почесна варта весни (О. Гончар).

А Вузька дорога потяглася вгору між глинистими крутосхилами вкритими чагарником (О. Гончар).

Б Місячним сяйвом залиті мріють сади (В. Сосюра).

В Хліба змиті дощем яскраво зеленіли (О. Гончар).

Г У відкриті вікна машини вривалося напоєне пахощами рідної землі повітря (О. Засенко).

А Пішов козак сумуючи (Т. Шевченко).

Б Співають ідучи дівчата (Т. Шевченко).

В Чайка скиглить літаючи (Т. Шевченко).

Г І я заплакавши назад поїхав знову на чужину (Т. Шевченко).

А Хлопці працювали завзято й не шкодуючи сил.

Б Соломiя сиділа обнявши голову руками i думала (М. Коцюбинський).

В Незважаючи на дiдову обіцянку перевiз не прибував (М. Коцюбинський).

Г Колона йшла розтягнувшись на довгі кілометри (О. Гончар).

Д Колядники ходили по всьому селу забігаючи трохи не в кожен двір (Панас Мирний

А Повернувшись додому, він повністю віддався своєму захопленню — читанню.

Б Дівчата йшли дорогою, наспівуючи веселу пісню.

В Дерева шуміли, струшуючи росу.

.

Г Згадуючи літні вечори, у моїй уяві постає море

Д Ми мовчки стояли, милуючись зоряним небом