"Речення з однорідними членами, звертаннями, вставними словами(словосполученнями)"

Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче.

Звичайно, усі ці міфи можна трактувати і так і сяк.

Котилася ясна зоря з неба та й упала додолу.

Стихне мелодія, й схлипне поволі срібна хмаринка дощем.

цифри 1 і 4

цифри 2

цифри 2 і 3

цифри 2 і 4

У лісі не було нічого ані грибів, ані ягід, ані черешень.

 На річці, у лісі, на полі усюди німо, тихо.

 І радощі, і болі, і спогади, і мрії для них давно вже стали спільними.

Деякі речі страшніші за війну боягузтво, зрадництво, егоїзм.

Скрізь панував осінній спокій у саду й у полі у лісі й на городі.

Осінній спокій панував скрізь у саду й у полі у лісі й на городі.

Скрізь у саду й у полі у лісі й на городі панував осінній спокій.

 У саду і полі у лісі й на городі скрізь панував осінній спокій.

 Добрий вечір тобі, пане господарю, радуйся!

Я вірю рідна наша мово, що твоя сила воскресне.

Ніночко, у тебе ж великий талант до літератури.

Красо України, Подолля! Розкинулось мило, недбало.

Південний краю! Як тепер далеко лежиш від мене ти!

І тут можна помилитися, Марійко, у своїх здібностях.

Де ти, фантазіє, там радощі й весна.

 Ні, дякую, Іване, ви прекрасно висловили свою думку.

Спасибі, вам дядечку, що хоч трохи душу одвели.

Було б тобі, моя рідна мати, щастя-долю дати.

Пусти, мене мій батеньку, в гори!

Прийми мою любов народе рідний, річко велика і місяцю ясний!

Життя Лесі Українки, її образ здаються легендою

Щось на душі немовби обірвалось.

Не один певно стібок лягав на полотнину, поки з'явився вишитий рушник.

Аж ось нарешті обізвалася кобза і заспівала скрипка.

Щось на душі немовби обірвалось.

Я йду вздовж узлісся і насолоджуюся цією казковою красою.

Сніг переливається різнобарвною веселкою, морозець потріскує тоненьким голосочком.

Зима встановлює свої закони й правила.

Сонечко яскраве гріє весело та радісно.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу і мимоволі мабуть залишають свої сліди.

Усі: вовки, білки, зайці — бігають по снігу, і мимоволі, мабуть, залишають свої сліди.

 Усі: вовки, білки, зайці бігають по снігу і мимоволі мабуть, залишають свої сліди.