Речення з однорідними членами. Речення зі звертаннями, вставними словами (словосполученнями, реченнями)

слово або група слів, що називають особу, а іноді - неживий предмет, до якого звертається мовець;

слова (словосполучення, речення), які граматично не пов’язані з членами речення і виражають ставлення мовця до висловленого, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки і т.д.;

головний член речення, який відповідає на питання Хто? Що?.

Прикметником у називному або кличному відмінках;

Іменником у кличному або в знахідному відмінках;

Іменником у кличному або в називному відмінках.

Підметом;

Додатком;

Не виступає членом речення.

Мама йде додому;

Мамо, йди до дому;

Йдіть додому!

слово або група слів, що називають особу, а іноді - неживий предмет, до якого звертається мовець;

слова (словосполучення, речення), які граматично не пов’язані з членами речення і виражають ставлення мовця до висловленого, його оцінку, характеризують спосіб оформлення думки і т.д.;

головний член речення, який відповідає на питання Хто? Що?.

Підметом;

Додатком;

Не виступає членом речення.

Коваль здається де сам зрозумів;

Такого наказу виконувати не слід;

Один з льотчиків розповідав, що він літав над Плюєшті.

На мою думку, такого наказу виконувати не слід. (І. Ле);

Дійсно, людина помолодшати може не завжди, а подобрішати завжди можна. (О. Гончар);

На щастя, надходив Андрій. (М. Коцюбинський).

Ти зійди на гору, брате, і поглянь на схід: стали світлі наші хати і просторий світ (Я. Колас).

О ліро пушкінська, на світ увесь брини про зорі щастя (М. Ткач).

Ми зберегли тебе, вкраїнська мово, щоб лютий ворог не поранив (П. Тичина).

До тебе, Україно, наша бездольная мати струна моя перша озветься (Леся Українка).

Пригадайте, мамо, те прощання край воріт, де сяяла роса (Д. Павличко).

До тебе, мій дорогий юний друже, приходять усе нові та нові книжки, які відкривають безмежні обрії знань (Р. Братунь).

Безумовно, ти хоч не феномен, але спритний чоловік (О. Корнійчук).

Мені тепер відкрилося, нарешті, що людина створена для любові, для кохання, для зачарованості й захопленості (П. Загребельний).

Живу, як знаєте, я на хуторі, якраз на узліссі (Остап Вишня).

Підмет;

Додаток;

Не є членом речення.