Речення з однорідними членами

Мовчала трава, мовчало віддалік громаддя копиць, схожих на вершників.

А степ сизіє, бузковіє, гасне.

Падуть листочки зів"ялі, зів"ялі - от так і сам я впаду далі.

Лелека-гайстер поволі, але впевненою ходою йде по вуличці.

Вже й ніч пройшла, довга, неспокійна, громовинна.

Втомились греки веслами махати, зайшли у двір.

Незабаром форкання коней, Степанова лайка, тягуче рипіння журавля і плескіт води в кориті розтанули.

На гатці студений, вогкий вітер хльоскав по лицю, смикав за піджачок.

І возвеличимо на диво і розум наш і наш язик...

У кожного своя пустеля і свої міражі.

Віддамо Вітчизні всі пориви і дум політ і силу наших рук.

А тим часом місяць пливе оглядати і небо і зорі і землю і море.

Сніг у полі побілішав тепер проміння не тоне в густій млі.

Коло хат у садках темніли купи вишень і стриміли старі дикі груші.

Сіроманець похлебтав з калюжі води лугом відбіг від лісу і від дороги заліг за копицею сіна.

А дрібненький зяблик моститься десь на верху явора чи тополі та ще й уміло ховає своє гніздечко від людського ока

І вари собі куліш галушки чи кашу.

Ще з юних літ мені відкрилась правда а вже пізніше підійшла впритул.

Набачився горя людського і пожарищ і гнівної непокори.

Солодка хвала від ворога на полі бою та не в полоні!

Тут і рушники вишивані та ткані і корсетки й плахти, очіпки, постоли, веретено, ручні жорна.

Та й став Кармалюк думати, думати та гадати.

Курінь пах землею і мохом, і видавався підземельникові горою.

Душа іде сама собі крізь день і ніч, і спогади, і смутки.

Не було ні хомута ні оглобель.

Зеленіє степ весною з кожним днем пишніш стає то обсиплеться росою то враз пахощі поллє.

Ні Віталій ні Тоня не пригадують, щоб у ці води заходили судна такого типу.

Це не дзвін а мої надії запасмились наді мною.

Однорідні члени речення поєднуються між собою підрядним і сурядним зв'язком.

Однорідні члени речення відповідають на одне й те саме питання, відносяться до різних слів у реченні.

Однорідні члени речення можуть бути поширені й непоширені.

У реченні не може бути кілька рядів однорідних членів.

Лежало листя на колодах осикових дров на купі гарбузів.

Усюди й обабіч дороги і круг стадіону росли молоді клени й каштани

В руках мати несе кріп моркву петрушки пучечок...

Усе в чеканні спілі краплі рос земля і місяць вишні й тополі і тиша в тиші і тумани в полі.

І настурція й півонія й айстра росли біля хати кущами.

Усе його цікавило а саме дорога ліс окопи під лісом.

Сором досада злість усе разом прийшло в його голову.

Музика мистецтво театр приносять багато радості.