Речення із звертаннями, вставними словами(словосполученнями, реченнями)

Україно! Слався нивами, слався рідними людьми!

Зоре моя вечірняя, зійди над горою.

Вийся, жайворонку, вийся над полями.

Засівайся, ниво, людям на добро.

на щастя, ми сьогодні прибігли вчасно

протягом дня усе вдалося зробити

сьогоднішня гра, безспорно, була дивовижною

мабуть, можна й відпочити

Було б тобі, моя рідна мати, щастя-долю дати.

Пусти,  мене мій батеньку, на гори, де ряст весняний золотом жаріє.

Спасибі, вам дядечку, що хоч трохи душу одвели.

Прийми мою любов народе рідний, річко велика і місяцю ясний.

Серед українців здавна цінуються доброта та гостинність.

Весна здається мені найкращою порою року.

Напевно ніхто й не здогадається посадити парк на цій пустці.

Марино хіба ще не пора повертатися додому?

А може , ви знаєте, що мені сниться, як в полі хвилюється яра пшениця?

Щоправда хрумтів на зубах пісок, але на нього не зважали.

Було йому літ сімдесят чи , може, й більше.

У кожному ділі є свої майстри і своє, так би мовити, натхнення.

Вірний мій друже  нехай тобі щастить .

Про цю ситуацію Наталю ми з тобою нікому не розкажемо.

Данилку вперше тобі трапилася нагода поїхати так далеко на канікули.

Нашому Андрію ніколи виконувати ці завдання.

Звертання у реченні виконує роль підмета.

Вставні слова не ускладюють просте речення.

Вставні слова  та звертання ніколи не бувають членами речення.

Звертання бувають поширені й непоширені.