Речення як основна синтаксична одиниця

Вона сиділа склавши руки.

Ми з тобою будемо радіти.

Я буду крізь сльози сміятись.

Сотні птахів почали співати.

"Правда й кривда" - твір М.Стельмаха.

Холодний вечір.

Кожен із нас працює.

Читаю "І один у полі воїн".

Нехай тендітні пальці етики торкнуть вам серце і вуста.

Ліси мої, гаї мої священні! Пребудьте нам навіки незнищенні.

Усе-усе навкогло на землі в залежності він наших світобачень.

Не зобидь ні старця, ні дитину, поділись останнім сухарем.

В обіймах з радістю журба.

Усе менше свят у моїм календарі.

Не нарікай на тьму злостиво, а краще засвіти свчу.

А мати - у сміх.

А предковічне небо вам спільний шлях покаже по зірках.

І рівно через три роки всі ми на цьому роздоріжжі зберемося.

Місяць опускає вії в чисте золото пшениці.

Камінь кришить вітер і негода.

Тепер стає чутнішою мова роси, напівроздягнених дерев і вчорнілих задуманих соняшників.

Різними барвами горів осінній ліс, та переважала червона, золота.

Вдалині хиталися дерева і синів задуманий прибій.

Друзів на Землі не так багато, дбайте, щоб в житті їх берегти.

Туман закрив веселі зорі, за хмару місяць закотивсь.

Не зови, не жди мене, пробач мені, у золі вогню не воруши.

Дозволь нам, море, в бурях океану твою жорстокість пити і любов...

Лети мріями-думами, куди несуть крила людських надій.

Назриваю в гаю запашного зілля, вибуялих трав.

Рушаймо в світ на хвилях мрії й казки!

Мудрість, кажуть, приходить з роками.

Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гігант.

Стоя ліс, опушений білим інеєм.

Грими моя пісне могутня, ясна, на всім українськім роздоллі.

Законів торгівлі пильно дотримують обидві сторони.

Кілька променів призахідного сонця прорізалися золотими стрілами крізь хмару.

Вічна мудрість простої людини в паляниці звичайній живе.

Пильно дивляться тисячі вікон.

Усі троє підвелися із-за столу.

Наша душа прагне довершеності, краси.

Ніколи ніхто в житті не полюбить сильніше, як мати.

Сніг з морозом поморозив всі на полі квіти.

Служити вітчизні – велике благо.

Пізнавати нові краї цікаво.

Любити жінку – відкривати світ.

Велика справа – допомагати іншим.

Повинна мати думати і дбати про всіх живих і мертвих на землі.

Я біжу раненько від хати до хати колядувати.

Мені дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.

Вже клен, що казку розказав бузкам, ліг тінню спати на телігу.