Реалізм

у 30-х рр. XIX ст.

у 50-х рр. XIX ст

у 60-х рр. XIX ст.

наявність героя — носія однієї домінуючої пристрасті;

порушення всіх норм і правил. Герой — самотній бунтівник;

правдоподібне зображення життя людини та суспільства, аналіз законів суспільного розвитку.

романтизмом;

класицизмом;

бароко.

«Людська комедія»;

«Втрачені ілюзії»;

«Людська трагедія».

Дервіля;

Гобсека;

Максима де Трай;

графа де Ресто.

«Вій», «Пропала грамота», «Страшна помста», «Зачароване місце»;

«Повість про те, як посварилися Іван Іванович з Іваном Никифоровичем», «Старосвітські поміщики», «Тарас Бульба»;

«Невський проспект», «Коляска», «Портрет», «Записки божевільного», «Ніс», «Шинель»

людина, для якої характерне відчуження від довкілля, інтелектуальна й моральна зверхність над інертним оточенням, котре його не сприймало, витискаючи на периферію свого існування, переживання глибокого скепсису, притаманного тогочасному поколінню;

літературна постать, яка за глибиною художнього узагальнення та можливістю філософського осягнення буття виходить за межі конкретних творів;

людина з нижчих щаблів суспільної ієрархії, яка болісно переживає власну незначущість і закомплексованість, ущемлену гордість і несправедливість;

герой, який рано «стомився» життям, його охопила меланхолія, «хвороба розуму»; він втратив зв’язок з навколишнім світом, і страшне почуття самотності стало для нього звичним.

звичаї петербурзьких дрібних чиновників;

соціальні пороки і моральний стан суспільства;

бідність провінційних міст Росії.