Пунктуація. Типи пунктограм. Словосполучення (повторення)

З великим пензлем у великих капцях малює гном оранжевий дашок

І сонце яре з глибини небес сипнуло світанкову позолоту

Якщо на боці людини правда, їй нічого не страшно

Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає

Хіба є хто на землі крилатіший за людину

Звертання здебільшого відокремлюють комами

Як у травні дощ надворі, то восени хліб у коморі

Любіть Україну всім серцем своїм і всіми своїми ділами

— Де ти барився

— Ми з Олегом грали у футбол

— Який може бути футбол у мій день народження

— Хіба в тебе сьогодні іменини

І земля — наречена в молочнім цвіту — мліє солодко в сонячно-яснім меду.

Не бійся правди, хоч яка гірка, не бійся смутків, хоч вони як ріки.

Так багато на світі горя, люди, будьте взаємно красивими.

Умирають майстри, залишаючи спогад, як рану.

Так мовчиш, що заслухатись можна, потонути в м’якій тишині.

А час не зупиняється, а молодість біжить, і миті жодної не можна повернути.

Там, у степу, схрестилися дороги, немов у герці дикому мечі.

Я — твоя мука і твоє сумління, мені кати не обрубали крил...

Іди і спопеляй байдужі душі, і сліпоту, й холопство прокляни...

Немає в мене страху за плечима — я розірвав його одвічний гніт.

Життя ішло, минуло той перон, гукала тиша рупором вокзальним.

Поки геній стоїть, витираючи сльози, метушлива бездарність отари свої пасе.

таки написав

поблизу пляжу

плавати брасом

нехай усміхається

у зв’язку з наказом, той інженер, пити воду

збільшити втричі, моє ліжко, поза сумнівами

турбота про ближнього, уві сні, дуже сміливо

оглядати себе, ті завдання, пісня про кохання

біля затопленого корабля

Мурашко Ольга Юріївна

лежачого не б’ють

Бережіть ліс!

дякую долі

читаю повість

навчаюся мові

дивлюся фільм

властивий моржам

притаманний мені

характерний солі

належний сестрі

різдвяний розпродаж

сильний нежить

далека путь

біла тюль