Пунктограми у простому та складному реченнях

Над Россю, Дніпром і Сулою шепочуть гаї.

Лякатися треба не сірості,а бурхливої відваги..

Воля і труд достаток дають.

Пісня і праця- великі дві сили.

Софія Київська була не тільки культовим, а й громадським, освітнім центром.

У храмі відбувалися урочисті церемонії та київське віче.

Усередині собор був оздоблений чудовими фресками і дивовижною мозаїкою.

Крім фресок, на стінах собору багато чудових мозаїчних зображень.

Любити свою сім'ю свій дім свою школу своє село своє місто свою країну необхідно.

Наша література спроможна творити значне довговічне.

Дзвін шабель пісні походи воля соколина тихі зорі ясні води- моя Україна.

Козак не боїться ні тучі ні грому.

Усе здавалось прекрасним і простим вітер, хвилі і сонце над нами.

Усе здавалось прекрасним, і простим вітер, хвилі і сонце над нами.

Усе здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі і сонце над нами.

Усе здавалось прекрасним і простим: вітер, хвилі, і сонце над нами.

звертаннями

відокремленими членами речення

вставними компонентами

однорідними членами речення

Конотоп не лиш відьмами лицарями славен.

Не природа свято у багряних шатах.

Сміються в сонці золотому річки села поля.

Минули не роки сторіччя великі.

Моя княгине! Ти ідеш вмирати, піднявши вгору стомлене лице.

Ахнули козаки, почувши таку страхітливу вість і руки опустили.

Птахи, вириваючись у сизі присмерки степу,не могли залітати дуже далеко і високо.

Сонце, зупинившись в зеніті,палить землю вогняними проміннями.

Увесь світ знає Олександра Довженка як великого кінорежисера.

Борис Олійник як поет і як політик був і лишається виразником інтересів свого народу.

Василь Олександрович Сухомлинський як справжній дипломат тримався невимушено.

Як поет і громадянин Василь Симоненко сформувався в другій половині п'ятдесятих років.

Там батько , плачучи з дітьми (а ми малі були і голі), не витерпів лихої долі, умер на панщині.

Складать пісні - то , сину, мудре діло.

Сині очі великі й печальні розтривожили душу мою.

Життя людське унікальне і по суті невичерпне.

Називний відмінок.Іменник у називному відмінку.

Займенник у називному відмінку.

Субстантивована частина мови в називному відмінку.

Клична форма. Іменник у кличній формі.

Нерівня душ це гірше ніж майна.

Як великий художник природа дала волю своїм фантазіям.

Ніхто з живих істот крім людини не піде на смертельний ризик в ім'я істини.

Ніжність наприклад описати математично не можна.

Прізвище мелодія віків, у котру вплелися перекази й легенди,розповіді й казки про добрих чарівників.

Довгі чуби-оселедці носили відважні воїни ще за часів Київської Русі, а пізніше козаки на Запорізькій Січі.

Заборонялося носити чуби-оселедці недосвідченим воякам,брехунам, боягузам, злодіям, ошуканцям, бо він (оселедець)був своєрідною відзнакою лицарства,честі, відваги та людяності.

Живемо в такий час коли йде вирішальна боротьба за людину, за її мабутнє.

кома1- при вставному слові

крапка 2- у кінці розповідного речення

двокрапка 3 - між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим зв'язком

коми 4,5 - між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим зв'язком

двокрапка 1- між частинами складного безсполучникового речення

кома 2 -при вставному слові

коми 3,4 - перед та після підрядної частини складного речення

коми 5, 6 - при відокремленій прикладці

кома 1 - при однорідних членах речення

кома 2- при відокремленому означенні

двокрапка 3- між частинами складного речення, що поєднані безсполучниковим зв'язком

кома 4- перед підрядною частиною складного речення

З однієї квітки змія бере отруту і бджола бере мед.

Срібний дощик проливається іскристо і веселка обіймає небокрай.

Ідуть зі мною чесні люди і хліб росте без гіркоти.

Тікає ніч у нетрі таємничі і торжествує вранішня зоря.

Налита сонцем і вітрами хлюпоче веслами весна.

Сповнений любові іду по вулиці вузькій.

Уздовж озер сполосканих блакиттю лежить дорога вся дощами зрита.

Запряжені кіньми сани в'їжджали у двір.

Мій біль бринить, зате коли сміюся, то сміх мій рветься джерелом на волю!

Він щось спитав у неї, але так в'яло і не потрібно, що коли вона не відповіла, навіть не звернув уваги.

На повітках сиділи ворони, а коли він стукнув хвірткою, вони важко знялися вгору.

Ми нахилили наші обличчя над урвищем, і коли наші очі добігли, минаючи хаос поламаних скель, до берега, то всі уздріли казкову мозаїку дня.

6 ком і тире

6 ком і крапку з комою

7 ком

6 ком і двокрапку

З-під похилого куща випурхнула пташка торкнулася водяного дзеркала і вже у її довгому дзьобі тріпочеться срібляста верховодка.

Дніпро тече і хвиля в серце б'є.

Дуби гойдались і тремтіли клени вгорнувши небо в стомлені гілки.

Десь кличе щастя дальній спів дівочий і у ставку відбився молодик.