Публій Вергілій Марон. Поема «Енеїда»

“Золота доба” давньоримської літератури - правління імператора Октавіана Августа (кінець І ст. до н. е - початок І ст. н. е.)

Публій Вергілій Марон - один із найвідоміших давньогрецьких поетів

Твір «Буколіки» (грец. пастуші пісні) - жанр античної поезії, що оспівує мирне життя пастухів, красу природи і буденної праці, любовні переживання.

Друга книга Вергілія - «Георгіки» (землеробські пісні) - повчальна поема із 4-х частин, у яких розповідається про рільництво, садівництво, тваринництво, бджільництво.

Гай Цільній Меценат - друг і сподвижник Октавіана Августа, великий шанувальник і покровитель поезії - згуртував навколо себе найобдарованіших літераторів Давнього Риму.

Поемі «Енеїда» Вергілій віддав десять останніх років життя

Поема Вергілія «Енеїда» складається з 10 книг

Тема «Енеїди» Вергілія - розповідь про життя та діяння родоначальника римського народу – троянця Енея.

Еней після Гектора був найславетнішим героєм Трої, сином троянського царя Пріама.

«Енеїда» Вергілія мала на меті наголосити на божественному походженні Рима, уславити нащадка Енея, відновника римської держави — Августа і відтворити в казкових образах міфічного минулого картини сучасної поетові епохи.

Поема Вергілія «Енеїда» чітко поділяється на 2 частини: 1-6 книги — це розповідь про мандри Енея ; 7—12 книги — опис битв у Італії

Працюючи над "Енеїдою", Вергілій спирався на давньогрецькі поеми " Іліаду" та "Одіссею"

"Бійся данайців, що приносять дарунки" - крилатий вислів з "Іліади" Гомера

Еней - син Анхіза й Венери

На основі Вергілієвої "Енеїди" однойменну сатиричну поему, насичену яскравим національним гумором і самобутніми образами, створив український письменник І. Котляревський