Присвійні займенники

Поставте подані в дужках займенники в потрібній формі, вписавши у відповідне поле з малої букви.

1. Спинюся я і довго буду слухать, як ходить серпень по землі (мій)      (Л. Костенко).

2. Краще черствий хліб у (свій)        домі, ніж різноманітність страв за чужим столом (Г. Сковорода).

3. Для (наш)        Федота не страшна ніяка робота (Нар. творчість).

4. Небо квіти пригортає до (свій)       чола (В. Китайгородський).

5. Прийми ж мене, весно рожева, слугою (твій)       краси (Олександр Олесь).

Виберіть правильний варіант характеристики виділеного займенника.

1. Ходи по тій землі, що Каменяр ходив, і пий із тих джерел, які його             [особовий, присвійний]поїли (Л. Забашта).

2. Лось звівся, тепер його            [особовий, присвійний] постать чітко вимальовувалася в досвітніх сутінках (Є. Гуцало).

3. Світлі ідуть матері. Зір їх            [особовий, присвійний]красою сія (В. Сосюра).

4. А хто ж були ті вояки відважні, що їх            [особовий, присвійний]збирав під прапори свої Спартак? (Леся Українка).

5. Яворові сниться яворина та її            [особовий, присвійний]кохання молоде (Д. Павличко).

6. У Любові формула проста, лише ніхто її            [особовий, присвійний], на жаль, не знає (О. Довгоп’ят).

Присвійний займенник виділено в рядку

Присвійний займенник є в кожному рядку, ОКРІМ

Подані в дужках присвійні займенники поставте в потрібній формі, вписавши у відповідне поле з малої букви.

1. Люблю легенди (наша)       родини (Л. Костенко).

2. Про журбу (моя)     співати доручив я солов'ю (Олександр Олесь).

3. Люблю пісні (мій)        краю (М. Рильський).

4. Я принесу тобі (своя)      надію (Б. Симоненко).

5. Пасуться коні під курганом, чекають вершників (свої)       (Л. Костенко).

6. Кожна травинка має (своя)      росинку (Народна творчість).

7. Безсмертна у трудах (свій)       бджола (Б. Олійник).