Прислівник. Прийменник. Сполучник. Частка. Вигук

Обери варіант у якому всі прислівники написані правильно.

Визнач, у якому реченні виділене слово є прислівником .

Прочитай вірш і порахуй прислівники:

Сю ніч квітка питала квітку:

- Що ж це робиться, поясни?

Тільки вчора було ще влітку,

А сьогодні вже восени!

Укажіть рядок, у якому всі прислівники слід писати разом:

Установіть відповідність між прислівниками та їх написанням:

Установити відповідність між прислівниками та ступенями порівняння.

      Вставити у текст сполучники.

На городі ріс кущ барвінку. Здавалось, ...  він і зимою зеленіє, .... коли танули сніги, то на світ пробивалось його цупке зелене листя, не змучене холодом, не скалічене морозом. А .... повітря ставало по-материнськи м’яким ...  лагідним, то барвінок зацвітав так, ... небо бризнуло на землю живою своєю блакиттю.

Установіть відповідність між виділеними слова і частинами мови.

Зніміть риску, запишіть правильно:

із/за, з/поміж, за/для, з/посеред, з/метою, в/продовж, по/біля.

Знайдіть і виправте помилки.

1. Розмовляючи зі мною, Герберт в/одночас викладав ягоди на тарілки, тож і не знайшов зразу потрібного слова.           [в одночас, водночас] 
2. Але коли Джордж, наш півень, видав своє перше бадьоре ку/ку/ріку, Генрі здригнувся. А відтак засміявся.             [ку-ку-ріку, ку-куріку, кукуріку] 
3. Від маленького фантазера Ясона з її дитинства у ньому хіба що лишилися блакитні очі та білявий чубчик, що стирчав так/же смішно й задерикувато, як і раніше.        [также, так же] 
4. Олександр втуплюється очима у вітрину, розглядаючи котячу їжу та розмірковуючи, що/б то смачненьке придбати вухатому шибеникові.      [що б, щоб] 
5. Я сам засміявся, бо ноги мої пружко розбивали сніговий покрив, вивергаючи з/під нього листя.        [з-під, з під, зпід] 

У якому рядку всі прийменники пишуться через дефіс?

Укажіть речення, у якому сполучник служить для поєднання однорідних

      членів:

Тільки частки записано в рядку:

НЕПРАВИЛЬНО вжито прийменник з іменником у рядку: 

Вставте пропущені букви та розкриваючи дужки. 
Майже у всіх народів є улюблені рослини/символи                 [рослини-символи, рослини символи] . У канадців, скажімо, клен, у росіян – берізка, а в нас – в_рба       [верба, вирба] й калина. Правду каже пр_слів_я           [прислівя, прислів'я, преслів'я] : без в_рби       [верби, вирби] й калини нема України. З давніх/давен                [з давніх-давен, з давніх давен]  наш народ опоет_зував             [опоетезував, опоетизував]  цей кущ, оспівав у піснях.
Чи/ж/не/тому/так                  [Чи ж не тому так, Чиж не тому так, Чи ж нетому так, Чи ж не томутак] дбайливо охороняли й доглядали в народі калину. Наруга над/нею         [над нею, наднею]  вкривала людину ган_бою         [ганбою, ганьбою] . Дітям, аби ті не/нів_чили             [не нівечили, ненівичили, не нівичили]  цвіту, казали: не/ламайте            [не ламайте, неламайте]  калину, бо наклич_те           [накличете, накличите]  мороз. Справді, калина цвіте на/сам/кінец_               [насамкінець, на самкінець, на сам кінець]  в_сни       [висни, весни] , коли вже ві_ходять           [вітходять, відходять] заморо_ки           [заморозки, замороски] ...
Кущ калини біля мат_риної           [материної, матириної]  хати. Це не/тіл_ки           [не тільки, не тілки, нетільки, нетілки] окраса, а й гл_бокий          [глебокий, глибокий] символ, наш духовний світ, наша спадщина. Як/що       [Як що, Якщо]  троянди й виноград, за влучним висловом Максима Рильського, с_мволізують              [символізують, семволізують]  красиве і корисне, то кущ калини, увібравши в себе оби/дві          [обидві, оби дві]  ознаки, опр_дметнює             [опридметнює, опредметнює] й духовний потяг до своєї з_млі       [землі, зимлі] , свого б_рега        [берега, бирега] , своїх традицій (В.Скуратівський).