Прислівник. Правопис прислівників

А) незмінна особлива форма дієслова;

Б) незмінна самостійна частина мови;

В) службова частина мови.

Г) самостійна частина мови, що вказує на дію або стан предмета

А) впевнено, прекрасно, вони;

Б) ліньки, веселий, ввечері;

В) прекрасно, взимку, по-українськи

А) погано — поганіше

Б) швидко — швидше

В) низько — нижче

А) багато — більше — найбагато;

Б) товсто — товсше — найтовсше

В) глибоко — глибше — найглибше

А) з/висока, на/вшпиньки, уві/сні;

Б) куди/небудь, з/ненацька, за/раз;

В) на/в/круги, на/весні, с/початку

А) по/середині, по/київськи, по/третє;

Б) по/братськи, казна/де, коли/не/коли;

В) все/одно, ані/звідки, коли/небудь

А) На/четверо розкопана, розрита могила.

Б) Горде місто раз одбилось, потім — в/друге.

В) Поїхали спочатку в/перше село, потім — далі.

А) зручно – більш зручно – найбільш зручніше;

Б) довго – більш довше – найбільш довше;

В) глибоко – більш глибоко – найглибше

А) ні/коли, на/впроти, що/вечора;

Б) на/рівні, під/ряд, віч/на/віч;

В) куди/небудь, з/ненацька, на/вшпиньки

Чотири молоді богунці стали підніматися на/гору

Поглянь на/двір - знатимеш, який хазяїн

Зорі тихо тремтять у/горі

Пісня по/волі давно не літала, приборкана тугою, жалем прибита