Прислівник як частина мови

А) незмінна особлива форма дієслова;

Б) незмінна самостійна частина мови;

В) службова частина мови.

А) впевнено, вони, пізно;

Б) ліньки, веселий, ввечері;

В) прекрасно, взимку, по-українськи

А) погано — поганіше

Б) швидко — швидше

В) низько — нижче

А) багато — більше — найбагато;

Б) товсто — товсше — найтовсше

В) глибоко — глибше — найглибше

Тут погідне сонце, а десь за горами вітер.

Настала довгоочікувана весна.

Радісні діти йдуть до школи.

стурбова…о

стара…о

зляка…о

ні/туди ні/сюди

ні/чогісінько не вміє

ні/так ні/сяк

по/моєму, де/таки, зроду/віку

коли/не/коли, без/кінця/краю, що/дня

на/швидкуруч, аби/куди, де/куди

Сонце низенько, то й вечір близенько.

Що маєш завтра зробити, то зроби сьогодні, а що маєш з’їсти нині, то лиши на завтра.

Дорога праворуч губилася в малиннику.

(не)по-нашому, (не)вдовзі, (не)щодавно

(не)голосно, (не)дуже, (не)забаром

(не)холодно, (не)порушно; (не)глибоко

довго, вузько

ніжно, ясно

чітко, весело

Я зустрінуся з тобою, але не/сьогодні.

Сьогодні не/стерпно холодно.

Криві дрова горять не/гірше, а краще від рівних.

без/відома, раз/у/раз, в/цілому

казна/коли, по/українськи, тишком/нишком

аби/коли, що/сили, поза/вчора