Прислівник

самостійна частина мови, що вказує на  кількість предметів чи їх порядок при лічбі

самостійна частина мови, що вказує на дію предмета

самостійна  незмінювана частина мови, що виражає ознаку дії, ознаки  або предмета

обставиною

підметом

присудком

Вранці, влітку, дехто

Збоку, глибоко, по-полтавськи

Навесні, бадьорий, темно

І ось тихо розгортається даль.

Було нам добре, і було нам зле.

Бриніла притишена пісня.

Блідий ранок тихо зазирає у вікна.

Сонце прокинулось пізно і зависло над лісом

На серці в мене просторо і легко.

Дорога праворуч губилась в малиннику.

Допізна того вечора жевріло вогнище.

Опівночі айстри в саду розцвіли.

Погано – поганіше

добре – краще

низько – нижче

Часто - частіше

тихо – тихіше

близько – близькіше 

Багато – більше -найбагатіше

Струнко – стрункіше – найстрункішіше

Глибоко – глибше – найглибше

Широко – менш широко -найменш широко

зручно – більш зручно – найбільш зручніше

гаряче -більш гарячіше – найбільш гаряче

Поноч.., до реч.., утрич..

Заввишк.., заоч..,опівноч..

укуп..,напівдороз.., навік..

По-ведмеж.., удвіч.., по-лубенськ..

Навскок.., настільк.., зарад..

Зовн.., мовчк..,докуп..