ПРИСЛІВНИК

за числами

за родами

вони не змінюються

за відмінками

віч/на/віч, по/домашньому, будь/де

в/тричі, колись/то, хтозна/куди

де/не/де, в/цілому, по/четверте

до/речі, без/кінця/краю, далеко/таки

по-лицарськ.., по-вовч.., завбільшк.., трич..

навкулачк.., заоч.., по-корейськ.., навпак..

мовчк.., по-угорськ.., зсередин.., по-латин..

по-лисяч.., почаст.., пошепк.., навколішк..

уранці, день у день, в п’яте

спідлоба, вдвічі, аніскільки

будь ласка, що ночі, по-перше

з ліва, раз у раз, ледве-ледве

страшен..о, незлічен..о, навман..я

попідтин..ю, несподіван..о, божествен..о

спросон..я, щоден..о, по-злочин..ицьки

по-тварин..ому, натхнен..о, попідвікон..ю

на/пам’ять, на/жаль, до/купи

без/мети, до/останку, де/інде

що/вечора, ані/трохи, де/коли

до/пори, по/друге, так/то

з іменником

з прикметником

з числівником

з дієсловом

назавжди, вгорі, відразу

звечора, позавчора, улітку

гарно, гарненько, восени

по-нашому, важко, отут

докладно, відверто, впевнено

свіжо, щоденно, правильно

легко, свідомо, повторно

темно, широко, зрання

З-давніх-давен

з -діда-прадіда

Будь-що-будь

Не-сьогодні-завтра

на зустріч з поетом, з гори крутої, в купі листя;

зайди в перше село, у глиб лісу, в далечінь чудову;

подаруй на пам’ять книгу, у двох зошитах, на своєму дворі;

надворі заметіль, ішов назустріч, вкупі виросли.

Вони були голі, руді.

Знайомі з дитинства рідні місця чомусь викликали сьогодні в дівчини ясний неспокій.

Ще малим дівчам вона блукала отут з подругами, купалась ось у тому загоні з похилою вербою.

Глянула на горби, які височіли над рікою.