Природні зони

Територія знаходиться в арктичному кліматичному поясі. Вона займає острови Канадського Арктичного архіпелагу і велику область Гренландії. Для неї характерні суворі погодні умови: сильні рвучкі вітри, кількість опадів від 100 до 250 міліметрів на рік, тривала полярна зима і температура повітря в холодний період до -40 градусів за Цельсієм. В самі «гарячі» періоди температура піднімається трохи вище 0 градусів за Цельсієм. Грунти пустельні і кам’янисті. Рослинний світ кишить великою кількістю мохів та лишайників. Тваринний світ представлений різноманітністю тюленів, моржів, білих ведмедів , вівцебиків , полярних вовків , лисиць і лемінгів.

Формується в субарктичному кліматичному поясі. В цій зоні при невеликій кількості тепла й опадів характерне перезволоження ґрунтів. Тому в зоні багато боліт, озер, невеликих річок. На торфово-глеєвих ґрунтах ростуть розріджені трави (куртини дріад, полярні маки, незабудки), а також зарості карликової берези і вільхи. Величезні простори зайняті мохами й лишайниками. Тут живуть північний олень карібу, вівцебик, лемінг, песець, вовк.

Вододільні ділянки займає кущова й мохово-лишайникова рослинність. По долинах річок, які течуть з півдня поширені лісні ландшафти. Північну межу деревної рослинності утворює ялина чорна і ялина біла. Зона простягається смугою шириною 500 км.

Зона знаходиться в двох кліматичних поясах : субарктичний і помірний . Грунти бурі лісові і дерново-підзолисті. Флора представлена білою і чорною ялиною, соснами, бальзамними смереками, модрина, туями і хемлок. Серед основних представників тваринного світу можна виділити чорних ведмедів грізлі , куниць, канадських рисей, скунсів, лосів, бізонів.

Ця зона розташована на сході материка. Грунти сіро-бурі і дерново-підзолисті. Тут більше тепла порівняно з тайгою. Тому поряд із хвойними породами дерев є численні представники листяних порід: дуб, бук, липа, осика, береза. В канадських лісах багато видів клена — цукровий, червоний, сріблястий. Завдяки різнокольоровому забарвленню листя кленів ліси набувають особливої краси. Не випадково кленовий лист є символом Канади, займаючи почесне місце на державному прапорі цієї країни.

Зона поширена головним чином в Аппалачах. Для неї характерна надзвичайно велика різноманітність порід дерев. Тут тільки дубів кілька десятків видів. Окрім них, на бурих лісових ґрунтах ростуть бук, каштан, липа, клени тощо. Для тваринного світу цієї зони характерні олені, ведмідь-барибал, дикобраз, скунс, єдиний вид сумчастих на материку — опосум.

Зона одержує багато тепла та добре зволожена. Колись південна частина — прерії, виділялася пишним трав'яним покривом. Рівнинність території, сприятливий клімат і родючі чорноземно-подібні ґрунти спричинили те, що тепер майже вся природна зона розорана і зайнята під лани пшениці, кукурудзи, а бізонів можна зустріти тільки в заповідниках.

Зона охоплює досить великі простори в самому центрі континенту. Кількість тепла тут значна, але зволоження недостатнє. В таких умовах на переважно каштанових ґрунтах сформувалася порівняно бідна низькотравна рослинність. Тваринний світ небагатий. Численні гризуни — ховрахи, бабаки, полівки тощо. Небезпечні плазуни — гадюка, вуж, гримуча змія. Багато птахів.