Прикметник як частина мови. Групи прикметників за значенням.

частина мови, що виражає ознаку предмета й відповідає на питання який? чий?

частина мови, що означає предмет і відповідає на питання хто? що?

частина мови, що означає число, кількість предметів або порядок їх при лічбі й відповідає на питання скільки? котрий?

частина мови, яка вказує на особу, предмет, ознаку, кількість, але не називає їх

У реченні найчастіше буває присудком, обставиною.

У реченні найчастіше буває присудком, додатком.

У реченні найчастіше буває означенням, присудком.

У реченні найчастіше буває означенням, підметом.

форма називного відмінка однини жіночого роду.

форма знахідного відмінка однини чоловічого роду.

форма називного відмінка однини чоловічого роду.

форма знахідного відмінка множини чоловічого роду.

Якісні, кількісні, присвійні.

Якісні, відносні, абсолютні.

Якісні, порядкові, відносні.

Якісні, відносні, присвійні.

синь, лісового, погожій.

голубінь, синь, лісового.

лісового, погожій, вільне.

синь, лісового, вільне.

щедрий, ніжний, поганий

добрий, вівсяний, український.

сліпий, християнський, ахіллесів.

низький, золотий, овечий.

Прикметники змінюються за родами, числами, відмінками.

Прикметники не можуть переходити з однієї групи в іншу.

Відносні прикметники позначають ознаку предмета, яка може бути в ньому в більшій чи меншій мірі.

Присвійний прикметник, який входить до складу фразеологізму, пишемо з малої букви.

Відносні й присвійні прикметники набувають ознак якісних, якщо вживаються в переносному значенні.

бурштиновий, качиний, срібний.

кришталевий, чавунний, польовий.

довголітній, приязний, потрійний.

золотий, зимовий, важкий.

лебедина вірність

вовчий апетит

ослина вуздечка

заяча душа