Прикметник.

Прикметник - це частина мови.

Прикметник - це частина тексту.

Прикметник - це частина речення.

Прикметник - це частина слова.

назву предмета;

ознаку предмета;

дію предмета;

кількість предметів.

Хто? Що?

Який? Яка? Яке? Які?

Як? Де? Коли? Куди?

Що робить? Що зробить?

Смішно, холодно, молодо, весело;

смішний, холодний, молодий, веселий;

смішити; холодити, молодіти, веселити.

сміх, холод, молодість, веселість.

Підметом;

присудком;

підметом і присудком;

другорядним членом речення.

за родами і числами;

за родами і відмінками;

числами, родами, відмінками;

за числами, відмінками, в однині - за родами.

За рожевим небокраєм; з дорогою людиною; у місцевій лікарні;

на далекій заставі; від сусіднього поля; з радісним настроєм;

на зеленій галявині; в новому будинку; на крутій горі.

під зеленою ялинкою; на високому пагорбі; у засніженому парку.

з ясного неба (с.р., одн., Р.в.);

на піщаному березі (ч.р., одн., Д.в.);

на широку галявину (ж.р., одн., М.в.);

з-під густого гілля (с.р., одн., Р.в.);

літнім вечором (ч.р., одн., О.в.).

-и;

-і;

-ий;

-ї.

У реченні питання потрібно ставити від іменника до прикметника;

У реченні питання потрібно ставити від прикметника до іменника;

У реченні питання потрібно ставити від прикметника до дієслова;

У реченні питання потрібно ставити від дієслова до прикметника.