Прикметник

прикметник у реченні найчастіше виконує роль обставини;

за значенням прикметники поділяються на якісні, відносні, порядкові;

не від усіх якісних прикметників можна утворити ступені порівняння;

прикметник - це частина мови, що називає предмет і відповідає на питання який? чий? котрий?

столик, широкий, міський, зроблений;

бабусин, білий, учорашній, повен;

денний, ясен, красен, ясень;

салатовий, колючий, прив'ялить, великий.

якісні, відносні, власні;

відносні, присвійні, загальні;

якісні, відносні, присвійні;

якісні, загальні, присвійні.

веселий,гострий, швидкий;

чарівний, зимовий, мовний;

дощовий, білий, український;

осінній, солоний, тихий.

дерев'яний, запашний, довгий;

глиняний, український, шкільний;

повільний, столовий, щорічний;

одеський, зимовий, широкий.

дощовий плащ;

лебедина пісня;

дідусів капелюх;

заячий характер.

якісні та відносні;

відносні та присвійні;

якісні та присвійні.

самий страшний;

щонайглибший;

більш мудріший;

величезніший.

усі;

окремі якісні прикметники чоловічого роду Н.в.;

прикметники середнього роду в Н.в. та Зн. в. однини;

прикметники жіночого роду в Н.в. однини

тверда, м'яка, мішана;

тверда, м'яка;

тверда, мішана;

м'яка, мішана.

рід і число;

число і відмінок;

рід, час і відмінок;

рід, число і відмінок.