Прийменник та сполучник

частка

вигук

прийменник

сполучник

уві, якби, то, аби, чи;

або, зате, чи, аніж, коли;

б, і, будь, не, мовби

все ж таки, перед, з-понад, ні, лише.

коло будинку, кінець столу, попереду загону;

велике коло, щасливий кінець, стояти поруч;

навколо села, іти попереду, підійти близько;

край села, подивитися навколо, чужий край.

і, й, то, якщо, немов;

нібито, як, бо, або, чи;

зате, проте, не то – не то, та, й.

щоб, як-так і, але, та, також;

Найдорожчим для кожного з нас є любов до рідних, до своєї землі.

Загальнолюдські цінності завжди об’єднували і сім’ї, і нації, і держави.

Усім нам потрібно плекати у серці любов до села або міста, де живемо, до людей, що живуть поруч з нами.

Оце, мабуть, і об’єднає Україну

Усім нам потрібно плекати у серці любов до села або міста, де живемо, до людей, що живуть поруч з нами.

Найдорожчим для кожного з нас є любов до рідних, до своєї землі.

Тільки там, де сопілка грає, відчуваєш себе насправді щасливим.

Сашко зробив домашнє завдання, склав речі до портфелю, і мати полегшено зітхнула.

футбол або хокей

стрибнув через рів

не добрий, а злий

невеликий, але зручний

За що купила, за/те й продаю

Батьківщину люблять за/те, що своя

На боці шабля, різьблена бандура, немолодий, за/те яка статура!

Ворона висміює свиню за/те, що вона чорна