Прийменник

а). виражає залежність іменника, займенника, числівника від інших слів у словосполученні й реченні;

б). виражає почуття, спонукання до дії;

в). вносить додаткові відтінки, значення або служить для утворення способів дієслів;

г). З'єднує однорідні члени речення і частини складного речення.

а). з орудним;

б). з родовим;

в). з місцевим;

г). з давальним.

а). задля;

б). поміж;

в). поза;

г). для.

а). із - за;

б). про;

в). між;

г). через.

а). надіслати на вимогу ( по вимозі );

б). за романом Олеся Гончара ( по роману);

в). організувати з ініціативи ( по ініціативі);

г). відпочити після обіду ( по обіді).

а). родовий;

б). називний;

в). знахідний;

г). орудний.

а). наказ по коледжу;

б). надішли по адресі;

в). розпис по дереву;

г). заходьмо по двоє.

а). понад;

б). поза;

в). з-за;

г). попід

а). коло, край, круг, протягом;

б). біля, під час, наприкінці, з метою;

в). близько, поміж, посеред, всупереч;

г). понад, поруч, поверх, позад.

а). екзамен по математиці;

б). в шість годин;

в). закричати від болю;

г). при будь - якій погоді.

а). з(за), із (за), з (поміж), з (перед);

б). поруч(з), з(під), згідно (з), з (під);

в). по (за), за (для), під (час), з ( понад);

г). за (для), за (винятком),згідно (з), за (ради).

а). попри, поміж, з-за, задля;

б). попід, залежно від, поза, поруч з;

в). у вигляді , згідно з, відповідно до, за винятком;

г). з - під, понад, посеред, на відміну.