Провідні параметри популяційної генетики та їхнє значення у підвищенні ефективності селекції тварин

1. Розщеплення відбувається при великій кількості генів.

2. Внесок окремого гена у мінливість ознаки незначний, тому заміщення одного алеля іншим мало чим змінює середню величину ознаки.

3. Полігенам притаманна адитивна, тобто підсумкова дія.

4. Можливий прояв плейотропної (множинної) дії генів.

5. Дія генів у значній мірі залежить від умов середовища внаслідок чого генотипи по-різному можуть реагувати на умови зовнішніх факторів.

1. Розщеплення відбувається при великій кількості генів.

2. Внесок окремого гена у мінливість ознаки незначний, тому заміщення одного алеля іншим мало чим змінює середню величину ознаки.

3. Полігенам притаманна адитивна, тобто підсумкова дія.

4. Можливий прояв плейотропної (множинної) дії генів.

1. Розщеплення відбувається при великій кількості генів.

2. Внесок окремого гена у мінливість ознаки незначний, тому заміщення одного алеля іншим мало чим змінює середню величину ознаки.

3. Полігенам притаманна адитивна, тобто підсумкова дія.

4. Можливий прояв плейотропної (множинної) дії генів.

5. Дія молекул у значній мірі залежить від умов середовища внаслідок чого генотипи по-різному можуть реагувати на умови зовнішніх факторів.

1. Розщеплення відбувається при великій кількості генів.

2. Внесок окремого гена у мінливість ознаки незначний, тому заміщення одного алеля іншим мало чим змінює середню величину ознаки.

3. Полігенам притаманна адитивна, тобто підсумкова дія.

4. Можливий прояв плейотропної (множинної) дії мутацій.

5. Дія генів у значній мірі залежить від умов середовища внаслідок чого генотипи по-різному можуть реагувати на умови зовнішніх факторів.

реакцію організму на умови середовища

реакцію ДНК на умови середовища

реакцію огену на умови середовища

відображає відносну частку спадкової мінливості (визначеної генотипом) у загальній фенотиповій варіабельності даної ознаки.

відображає відносну частку гену і (визначеної генотипом) у загальній фенотиповій варіабельності даної ознаки.

загальну фенотипову варіабельнось даної ознаки.

– ступінь гомозиготності тварин у популяції – чим вона вища, тим менша генотипова мінливість;

– ступінь генетичної однорідності популяції – чим однорідніша популяція, тим вище h² ;

– генетична детермінація ознаки – чим меншим числом генів вона зумовлена, тим вища буде частка генотипової мінливості;

– вплив зовнішніх умов (рівень годівлі, умови утримання, сезон року, вік тварин та ін.)

– ступінь гомозиготності тварин у популяції – чим вона вища, тим менша генотипова мінливість;

– ступінь генетичної однорідності популяції – чим однорідніша популяція, тим вище h² ;

– вплив зовнішніх умов (рівень годівлі, умови утримання, сезон року, вік тварин та ін.)

– ступінь гомозиготності тварин у популяції – чим вона вища, тим менша генотипова мінливість;

– ступінь генетичної однорідності популяції – чим однорідніша популяція, тим вище h² ;

– генетична детермінація ознаки – чим меншим числом генів вона зумовлена, тим нижча буде частка генотипової мінливості;

– вплив зовнішніх умов (рівень годівлі, умови утримання, сезон року, вік тварин та ін.)

ступінь подібності між результатами повторних оцінок тварин за проявом однієї і тієї ж ознаки, проведених у різні проміжки часу

ступінь не подібності між результатами повторних оцінок тварин за проявом однієї і тієї ж ознаки, проведених у різні проміжки часу

ступінь подібності між результатами повторних оцінок тварин за проявом однієї і тієї ж ознаки, проведених у однакові проміжки часу

зв’язок окремих кількісних і якісних ознак

зв’язок окремих ДНК

зв’язок окремих ДНК і РНК

фенотипові та генотипові

фенотипові та не генотипові

не фенотипові та не генотипові

зумовлена дією генотипу і середовища

зумовлена дією генотипу

зумовлена дією генотипу і середовища ДНК

кореляція між окремими ознаками у споріднених тварин (надій дочок і матерів), вона характеризує генетичний зв'язок між ознаками, зумовлений плейотропною дією генів або їх зчепленням.

кореляція між спільними ознаками у споріднених тварин (надій дочок і матерів), вона характеризує генетичний зв'язок між ознаками, зумовлений плейотропною дією генів або їх зчепленням.

кореляція між окремими ознаками у споріднених тварин (надій дочок і матерів), вона характеризує не генетичний зв'язок між ознаками, зумовлений плейотропною дією генів або їх зчепленням.

показує ступінь змінювання однієї ознаки в залежності від зміни на певну величину іншої, взаємозв’язаної з нею, ознаки.

показує ступінь не змінювання однієї ознаки в залежності від зміни на певну величину іншої, взаємозв’язаної з нею, ознаки.

показує ступінь не змінювання однієї ознаки в залежності від не зміни на певну величину іншої, взаємозв’язаної з нею, ознаки.