Просвітницькі ідеї у творі Дж. Свіфта «Мандри Лемюеля Гуллівера».

Ідеальну, справедливу та зразкову державу, де панує повна гармонія, чесність та висока мораль.

Англію того часу.

Майбутнє люства.

Прагнення людини повернутися до первісного життя в повній гармонії з дикою природою.

Фізична слабкість, боягузтво перед усім великим та постійне прагнення сховатися від зовнішнього світу.

Скромність, милосердя, прагнення до самопожертви та чесність у стосунках з іншими народами.

Дріб'язковість, підлабузництво, жорстокість, заздрість та непомірна гординя за повної відсутності здорового глузду.

Надмірна довірливість, щирість, гостинність та беззастережна віра кожному слову чужинців.

Жадібність, марнославство і егоїзм.

Відсутність освіти.

Недосконалість законів.

Лінощі.

Він вважав, що технічний і науковий розвиток без морального вдосконалення людини є безглуздим і навіть небезпечним.

Вірив у безумовний прогрес.

Письменник вважав, що розвиток науки ніяк не впливає на життя звичайної людини, тому не приділяв цій темі уваги.

Вірив, що нові технології та наукові відкриття XVIII століття автоматично зроблять усіх людей щасливими й гуманними.

Сімейне виховання, засноване на традиціях.

Виховання в закритих закладах, де головним є підготовка до державної служби.

Самоосвіта, заохочувана державою.

Відсутність будь-якого організованого виховання: діти ліліпутів надані самі собі, поки не досягнуть повноліття.

Переконання.

Заохочення та нагороди.

Страх покарання.

Вигнання всіх неслухняних громадян на сусідній острів Блефуску.

Різна висота підборів.

Ставлення до релігії: одні вважають за краще молитися стоячи, інші — на колінах.

Колір парадних мундирів: одні одягаються в синє, інші — в червоне.

Мова спілкування: одні розмовляють класичною ліліпутською, інші — діалектом Блефуску.

Конфлікт між прихильниками різного способу розбивання яєць.

Економічна війна між ремісниками та хліборобами через розподіл податків у державі.

Конфлікт між багатими і бідними.

Конфлікт між прихильниками традиційного одягу та тими, хто хоче перейняти європейську моду Гуллівера.

Ні, тому що в Ліліпутії взагалі немає законів та судів, а державою керують виключно вчені на основі наукових експериментів.

Так, повністю; Ліліпутія є зразком сучасної демократії, оскільки в ній діє багатопартійна система (дві партії) і всі громадяни мають рівні права.

Категорично ні; це абсолютна тиранія, де панує воля одного правителя, порушуються права людини, а на посади призначають за підлабузництво, а не за розум.

Частково так; у країні панує повна свобода слова та релігії, а імператор приймає рішення лише після загальнонаціонального голосування.

Надмірний розвиток індивідуалізму, через що діти виростають занадто самостійними і відмовляються служити імператору.

Повне руйнування родинних зв'язків, втрата батьківської відповідальності та виховання слухняних, безініціативних гвинтиків державної системи.

Низький рівень інтелекту.

Погіршення фізичного здоров'я дітей через постійне навчання та повну відсутність дисципліни й режиму в інтернатах.

Це суспільство, в якому індивідуальність придушується на користь держави.

Це суспільство, в якому панує свобода і рівність.

Це суспільство, в якому немає соціальних проблем.

Це ідеальне суспільство вчених і мислителів, що керується виключно законами природи.